Порівняння частоти розвитку серцевої недостатності при лікуванні різними антигіпертензивними препаратами - Нові Дослідження

Порівняння частоти розвитку серцевої недостатності при лікуванні різними антигіпертензивними препаратами - 14.12.2008

Серцева недостатність (СН), що розвивається у пацієнтів з гіпертонічною хворобою, може бути із збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ЗФВЛШ) так і з пониженою фракцією лівого шлуночка (ПФВЛШ). В дослідження Antihypertensiveand Lipid-Lowering Treatment to Prevent Heart Attack Trial (ALLHAT) було включено 42418 пацієнтів з артеріальною гіпертензією, яких було рандомізовано до прийому хлорталідону, амлодипіну, доксазозину та лізиноприлу. Саме така конструкція дослідження дала можливість порівняти ці чотири лікувальні режими щодо частоти розвитку різних форм СН. Фракцію викиду у дослідженні визначали за допомогою контрастної вентрикулографії , ехокардіографії та радіонуклідного дослідження. За час спостереження у 1367 пацієнтів розвинулась серцева недостатність, але інформація щодо ФВ була доступна у 910 пацієнтів (66,6%). При вивченні структури СН було виявлено, що 44,4% припадає на СН із ЗФВЛШ і 55,6% - із ПФВЛШ. Прийом хлорталідону достовірно знижував частоту СН із ЗФВЛШ в порівнянні з амлодіпіном (рівень ризику (РР) 0,69; 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,53-0,91; р=0,009), лізиноприлом (РР 0,74; 95% ДІ 0,56-0,97, р=0,032), доксазозином (РР 0,53; 95% ДІ 0,38-0,73; р<0,001). Прийом хлорталідону також був пов'язаний з достовірно нижчою частотою виникнення СН з ПФВЛШ в порівнянні з амлодипіном (РР 0,74; 95% ДІ 0,59-0,94; р=0,013) і доксазозином (РР 0,61; 95% ДІ 0,47-0,79; р<0,001). Хлорталідон мав такий самий вплив на частоту розвитку СН із ЗФВЛШ як і лізиноприл. Смертність серед пацієнтів із СН з ПФВЛШ за час спостереження (1,74 роки) становила 41,9 % проти 29,2 при СН із ЗФВЛШ (р<0,001). Згідно результатів дослідження можна стверджувати, що використання хлорталідону у пацієнтів з АГ знижує частоту розвитку обох форм СН у порівнянні з прийомом амлодіпіну чи доксазозину. Також цей препарат достовірно знижує частоту розвитку СН з ЗФВЛШ в порівнянні з лізиноприлом. Окрім цього, результати даного дослідження підтвердили, що знижена ФВЛШ є незалежним вагомим предиктором прогнозу пацієнтів з АГ та СН.