У пацієнтів з синдромом подовженого QT, поява синкопальних станів при прийомі β-блокаторів є показом до імплантації кардіовертера-дефібрилятора - Нові Дослідження

У пацієнтів з синдромом подовженого QT, поява синкопальних станів при прийомі β-блокаторів є показом до імплантації кардіовертера-дефібрилятора - 25.02.2010

Ризик раптової серцевої смерті (РСС) у пацієнтів з синдромом подовженого QT (СП QT) після першого синкопального епізоду становить 5% на рік. Незважаючи на це специфічні фактори, які підвищують ймовірність розвитку РСС саме в цій популяції є невідомі, а отже покази до імплантації кардіовертера-дефібрилятора (КД) нечіткі. Саме тому було проведено дослідження, яке ґрунтувалося на даних міжнародного реєстру СП QT. У нього увійшло 1059 пацієнтів з даним захворюванням (830 з них приймали β-блокатори (ББ)). Усі учасники дослідження народилися після 1959 року і мали в анамнезі щонайменше один синкопальний епізод. Спостереження тривало до досягнення учасниками 41 річного віку. Кінцеву точку склали раптова серцева смерть, вдало прореанімована зупинка серця та імплантація КД обумовлена шлуночковою тахіаритмією спричиненою СП QT. За час спостереження кінцеву точку було діагностовано у 210 пацієнтів, з них 82 приймали ББ. Для аналізу пацієнтів розділили на три групи: перша – пацієнти, які розпочали прийом ББ після першого синкопального стану; друга – ніколи не отримували ББ; третя – мали синкопальний стан підчас прийому ББ. Із них найнижчий ризик розвитку кінцевої точки мали пацієнти з першої групи, в той час як у двох інших він був приблизно однаковий. Найгіршим прогностичним фактором був розвиток синкопального стану за умови прийому ББ (рівень ризику (РР) 3,59; p < 0,001). До інших факторів, які суттєво впливали на прогноз належать більш ніж один синкопальний стан за відсутності прийому ББ (РР 1,96), інтервал QT > 500 мс (РР 1,76), жіноча стать(РР 1,86) (p < 0,001 для всіх). Прийом ББ призвів до зниження ризику первинної кінцевої точки майже на половину. Варто відмітити, що не було відмічено жодних відмінностей в ефективності різних препаратів цього класу. Автори дослідження наголошують, що в пацієнти, у яких на фоні прийому ББ розвинувся синкопальний стан, мають високий ризик негативних подій, а отже є кандидатами до імплантації КД.