23-25 вересня 2009 року у Києві відбувся Х Національний конгрес кардіологів України.
Х Національний конгрес кардіологів України
Київ, 23-25 вересня 2009 р.
Резолюція Конгресу.
X Національний конгрес кардіологів України був присвячений відзначенню 100-річного ювілею з дня описання гострого коронарного тромбозу (інфаркту міокарда) вітчизняними вченими В.П.Образцовим і М.Д.Стражеско (1909 рік).
У роботі Конгресу взяли участь більше 3000 лікарів та науковців з усіх областей України, а також фахівці з Білорусії, Греції, Ізраїлю, Італії, Латвії, Литви, Росії, США, Чехії, Франції. Під час відкриття конгресу у Національному палаці "Україна" видатними кардіологами сучасності проф. Є.Браунвальдом (США), проф. Є.Чазовим (Росія) були прочитані лекції, а їх нагороджено почесними відзнаками Академії медичних наук України, Міністерства охорони здоров'я, Асоціації кардіологів та ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеско".
Під час конгресу було проведено 2 міжнародні симпозіуми- один спільно з Європейським товариством кардіологів за участю Президента проф. Р.Ферарі, Президента Європейської Асоціації з порушень ритму серця проф. П.Вардаса та україно- французький симпозиум за участю віце-президента Французського товариства кардіологів проф. А.Ажежа.
У рамках конгресу проведено 14 наукових засідань, 4 круглих столи та 2 наукові дискусії, 3 науково-інформаційних засідання. Заслухано 114 доповідей та обговорено 39 стендових повідомлення. Під час конгресу провідними вітчизняними та іноземними вченими прочитано 3 лекції, 3 майстер-класи, а також конкурс молодих вчених на кращу науково-дослідну роботу.
Новою формою організації наукових засідань була супутникова трансляція перкутанних коронарних втручань в режимі реального часу з ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеско".
На Конгресі була продовжена традиція присвоювати щорічну Премію Асоціації для молодих вчених за підтримки американського кардіолога проф. І. Гуссака.
На Генеральній асамблеї був заслуханий звіт Президента Асоціації кардіологів України чл.-кор. АМН України проф. В.М.Коваленка про роботу за період з 2008 по 2009 роки.
Програма конгресу, висвітлюючи найбільш актуальні проблеми наукових досліджень і практики кардіологічної служби, охоплювала такі питання сучасної кардіології як хронічна ішемічна хвороба серця і гострий коронарний синдром, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, порушення ритму серця, епідеміологічні і медико-соціальні аспекти кардіології, некоронарогенні хвороби серця, інтервенційні технології та хірургічні методи при захворюваннях серцево-судинної системи, фундаментальні дослідження в кардіології, метаболічний синдром, діабет та серцево-судинні захворювання, клінічна фармакологія і раціональна фармакотерапія в кардіології, функціональна діагностика та ехокардіографія.
На конгресі було затверджено проект протоколу надання медичної допомоги хворим на догоспітальному та госпітальному етапі інфаркта міокарда.
Серед досягнень вітчизняної кардіології конгресом відзначені:
- успішне виконання "Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні" та "Програми попередження серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань";
- затвердження наказу МОЗ про доцільність створення відділень з інтервенційної кардіології;
- затвердження клінічних класифікацій хвороб системи кровообігу;
- розробка стандартів діагностики та лікування серцево-судинних захворювань;
- впровадження в широку мережу кардіологічних закладів сучасних методів лікування;
- удосконалення діагностики та критеріїв тяжкості перебігу коронарогенних і некоронарогенних захворювань;
- створення протоколу догоспітальної та госпітальної допомоги хворим на гострий коронарний синдром з підйомом сегмента ST, а також протоколу догоспільного тромболізису і подання для затвердження його МОЗ України.
Водночас залишається ряд невирішених питань:
- не втрачає гостроти проблема фінансування невідкладної допомоги кардіологічним хворим;
- відсутній державний статистичний реєстр хворих на гострий коронарний синдром з підйомом та без підйому сегменту SТ, гостру та хронічну серцеву недостатність і аритмії; - не узгоджені правові стосунки лікаря і пацієнта;
- відсутня належна підтримка проведення популяційних досліджень, спрямованих на виявлення ризик-факторів серцево-судинних захворювань серед населення України;
- недостатнє висвітлення переваг здорового способу життя.
Під час обговорення виступів та дискусій на Конгресі були визначені наступні перспективні напрями наукових досліджень і заходи в практичній кардіології:
- розробка довготривалої державної стратегії профілактики серцево-судинних захворювань на 25-30 років;
- подальша реалізація "Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні" та "Програми попередження серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань";
- здійснення моніторингу епідеміологічної ситуації серцево-судинних захворювань та їх чинників ризику з подальшим інформуванням владних структур і громадськості;
- реструктуризація системи диспансеризації хворих на серцево-судинні захворювання з акцентом на пацієнтів високого ризику та забезпечення державної підтримки їх ефективного медикаментозного лікування;
- орієнтування лікарів в практичній діяльності на досягнення у хворих цільових рівнів артеріального тиску, загального холестерину та його фракцій, на активне переконання хворих у необхідності модифікації способу їх життя як невід'ємного компоненту первинної та вторинної профілактики серцево-судинних захворювань;
- впровадження методів ангіопластики, стентування та шунтування в лікування атеросклерозу вінцевих судин серця, судин головного мозку і нирок;
- впровадження інвазивних методів діагностики та лікування порушень ритму і провідності серця (радіочастотна абляцій, багатокамерних кардіостимуляторів та імплантованих кардіовертерів-дефібриляторів;
- підвищення якості вторинної профілактики ішемічної хвороби серця, зокрема, за рахунок проведення гіполіпідемічного лікування;
- розробка та впровадження критеріїв об'єктивізації доклінічної та початкової стадій атеросклерозу судин, хронічної серцевої недостатності, їх профілактики за допомогою сучасних фармакологічних та нефармакологічних методів;
- підготовка рекомендацій з діагностики та лікування венозних тромбозів і емболій та відповідного алгоритму надання медичної допомоги;
- проведення комплексних фундаментально-клінічних досліджень у кардіології з розробкою нових індивідуалізованих фармако-генетичних підходів;
- вивчення мембранно-молекулярних та імунологічних основ атерогенезу, ушкодження міокарда і розвитку серцевої недостатності та розробка фармакологічної корекції вказаних порушень;
- розробка діагностичних критеріїв виділення хворих високого ризику розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих похилого віку;
- у рамках виконання заходів "Програми попередження серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань" здійснити втілення телеметричних технологій моніторування ЕКГ, використовувати вже існуючі телемедичні центри;
- необхідність впровадження доповнень до державної статистичної звітності з наступних питань:
Раптова серцева смерть
Фібриляція та тріпотіння передсердь;
Синдром преекзитації шлуночків;
Повні атріо-вентрикулярні блокади;
Стадії хронічної серцевої недостатності;
Гострий коронарний синдром з підйомом та без підйому сегмента SТ;
- продовження просвітницької роботи з населенням щодо роз'яснення важливості боротьби з серцево-судинними захворюваннями та їх чинниками ризику;
- підготовка рекомендацій щодо навантажувального тестування у хворих на нестабільну стенокардію та інфаркт міокарда
ЯК ВИ ВВАЖАЄТЕ?
Яким джерелам ви надаєте перевагу для отримання нової інформації по кардіології впродовж останніх років?
Медична інформаційна система Доктор Елекс допоможе автоматизувати клінічні та адміністративні процеси та забезпечить обмін інформацією між усіма ланками установи.
