Пошук

Компанія КРКА є генеральним спонсором електронної версії Українського карділогічного журналу

МЕНЮ

АРХІВ НОМЕРІВ

Журнал

04.2008 Кардіохірургія
Б.М. Тодуров, Г.И. Дарвиш, Г.И. Ковтун, В.Ф. Онищенко, И.Н. Кузмич, А.Р. Зограбьян, Е.В. Шныркова, А.В. Рудяк Клеверная техника как новый метод коррекции трехстворчатой недостаточности у больных с хронической постэмболической легочной гипертензией	B.M. Todurov, G.I. Darwish, G.I. Kovtun, V.F. Onishchenko, I.N. Kuzmich, A.R. Zograbian, E.V. Shnyrkova, A.V. Rudjak Clover technique as a new method of tricuspid valve repair in patients with chronic post-embolic pulmonary hypertension
Трехстворчатая недостаточность – это частое осложнение хронической постэмболической легочной гипертензии. В этом сообщении описано применение клеверной техники впервые в Украине у 4 пациентов с хронической постэмболической легочной гипертензией. С использованием клеверной техники прооперировано 4 пациента с диагнозом хроническая постэмболическая легочная гипертензия, трехстворчатая недостаточность. Период наблюдения от первого эпизода эмболии до момента операции – 1–5 лет. Всем пациентам выполнена эндартерэктомия из легочной артерии. У всех больных регистрировали III функциональный класс сердечной недостаточности по NYHA. При эхокардиографии все пациенты имели выраженную регургитацию на трехстворчатом клапане (4+), высокое давление в легочной артерии (85, 93, 110, 115 мм рт. ст.) и признаки перегрузки правого желудочка. Операцию хорошо перенесли все 4 пациента. Интраоперационная чреспищеводная эхокардиография показала отличные результаты, почти отсутствовала регургитация на клапане. По данным эхокардиографии при выписке, давление в легочной артерии значительно снизилось (36, 42, 45, 53 мм рт. ст.), регургитация на клапане отсутствовала, градиента на клапане не было. Период наблюдения – 7–20 мес. Клеверная техника расширяет возможности пластических операций на трехстворчатом клапане с хорошими ранними и промежуточными результатами.

07.2008 Кардіохірургія
К.Б. Бабаджанов, Атабек А. Джуманиязов, Ахмед А. Джуманиязов. Ближайшие результаты радикальной коррекции тетрады Фалло у взрослых	К.B. Babadzhanov, Аtаbek А. Jumaniyazov, Аhmed А. Jumaniyazov. The nearest results of the radical correction of Fallot tetralogy in adults
Проведен анализ результатов радикальной коррекции тетрады Фалло у 53 пациентов старше 16 лет, оперированных в период с 1976 по 2003 г. Представлен анализ клинических данных всех пациентов до радикальной коррекции. Выявлены особенности течения, клиники, диагностики, частоты сопутствующей патологии, осложнений паллиативных операций у взрослых пациентов. Сравнены протоколы операций, течение раннего послеоперационного периода и характер встречающихся осложнений, проведен анализ летальных исходов у взрослых пациентов. Изучены образцы миокарда правого желудочка взрослых пациентов, полученные во время радикальной операции.

09.2009 Кардіохірургія
Ю.Н. Соколов, М.Ю. Соколов, И.В. Тарапон, В.Г. Терентьев, В.И. Чубко. Современные методы восстановления коронарного кровотока в острый период инфаркта миокарда


10.2009 Кардіохірургія
М.Ю. Соколов. Роль перкутанных коронарных вмешательств после проведения тромболитической терапии у пациентов с острым коронарным синдромом с элевацией сегмента ST	M.Yu. Sokolov. Role of percutaneous coronary interventions after thrombolytic therapy in patients with ST-elevation acute coronary syndrome
Перкутанные коронарные вмешательства после тромболитической терапии у пациентов с острым инфарктом миокарда (ОИМ) в настоящее время остаются одной из дискуссионных тем интервенционной кардиологии. Раннее открытие инфаркт-обусловившей артерии достоверно снижает смертность и возникновение повторных инфарктов, в то время как позднее открытие (в первую неделю после начала симптомов ОИМ) в меньшей степени оказывает влияние на смертность и возникновение повторного инфаркта миокарда у пациентов с персистирующей окклюзией. Реканализация инфаркт-обусловившей артерии – эффективный способ лечения ОИМ. Наибольшего эффекта можно ожидать в первые часы заболевания. В более поздние сроки стентирование достоверно уменьшает симптомы заболевания (что часто определяет качество жизни постинфарктных пациентов), но меньше влияет на конечные точки.

10.2009 Кардіохірургія
В.Г. Терентьев, Ю.Н. Соколов. Интервенционные методы диагностики коронарного атеросклероза (морфологическое и физиологическое обоснование коронарного стентирования)	V.G. Terentyev, Yu.N. Sokolov. Intervention methods of diagnosis of coronary atherosclerosis (morphologic and physiologic grounding for coronary stenting)
Интервенционные методы диагностики коронарного атеросклероза позволяют уточнить морфологическое и функциональное состояние коронарного русла при его атеросклеротическом поражении. С помощью внутрисосудистого ультразвукового исследования можно определить точные размеры атеросклеротических бляшек, выявить некоторые морфологические особенности поражений, такие как преобладание фиброзной ткани и кальцинатов. С помощью внутрисосудистого ультразвука проводится оценка качества имплантации стентов. Оптическая когерентная томография детализирует информацию о морфологическом состоянии бляшки. Высокая разрешающая способность метода позволяет обнаруживать липидные, некротические ядра в структуре бляшки, тонкую фиброзную капсулу, то есть выявляет уязвимые бляшки. Это дает возможность предотвращать развитие острых коронарных синдромов. Детализация морфологических особенностей дополняется информацией о функциональном состоянии коронарного кровотока на основании показателя фракционарного резерва коронарного кровотока. Таким образом, современные интервенционные методы диагностики позволяют уточнить показания к коронарному стентированию, предотвращать развитие неблагоприятных коронарных событий после стентирования.

02.2010 Кардіохірургія
В.Б. Симоненко, И.А. Борисов, А.Н. Блеткин, Е.В. Гайдукова, М.Ю. Уйманова, Т.В. Диева, Д.Д. Савичев. Методы хирургического лечения постинфарктной аневризмы левого желудочка, осложненной тромбэндокардитом	V.B. Simonenko, I.A. Borisov, A.N. Bletkin, E.V. Gaidukova, M.Yu. Uimanova, T.V. Dieva, D.D. Savichev. Surgery for left ventricular aneurysm complicated with thrombotic endocarditis
Турбулентный кровоток, возникающий в левом желудочке на фоне изменения его функциональной архитектоники (вследствие острого инфаркта миокарда), стереометрии и асинергии сокращения, создает условия для образования внутриполостных тромбов. Этот процесс может осложниться развитием инфекции в виде абсцесса в стенке левого желудочка, пристеночного эндокардита или тромбэндокардита. Представлен опыт хирургического лечения больных с гемодинамически значимой постинфарктной аневризмой левого желудочка, осложненной развитием тромбэндокардита.

12.2010 Кардіохірургія
Г.В. Книшов, О.В. Левчишина. Вивчення можливого прогресування коронарного атеросклерозу як результату екзогенних втручань: коронарного шунтування та стентування	G.V. Knyshov, O.V. Levchyshyna. Study of possible coronary atherosclerosis progress as a result of outside influences: coronary artery bypass grafting and stenting
Ішемічна хвороба серця, основу якої становить атеросклеротична бляшка, посідає провідне місце у структурі загальної захворюваності та смертності населення всього світу, в тому числі України. З метою лікування цієї патології, поряд з медикаментозною терапією, широко застосовують методики коронарного стентування та шунтування. Проте жоден із цих методів лікування не впливає на причину розвитку атеросклерозу та не блокує його патогенез. Тобто і коронарне стентування, і коронарне шунтування є паліативними методами лікування, які лише на певному етапі здатні поліпшити якість життя пацієнтів та запобігти у них розвитку інфаркту міокарда. Це підтверджує проблема виникнення рецидиву стенокардії у хворих після перенесених раніше операцій прямої реваскуляризації міокарда. Метою нашого дослідження було вивчити вплив екзогенних втручань на частоту, поширеність, швидкість атерогенезу у вінцевих артеріях, які підлягали та не підлягали коронарному стентуванню чи шунтуванню. У дослідження включено 243 пацієнтів, розподілених на групи таким чином: 1) хворі, яким попередньо проводили коронарне стентування (n=103), 2) пацієнти з коронарним шунтуванням без штучного кровообігу в анамнезі (n=105), 3) хворі, яким попередньо проводили коронарне шунтування зі штучним кровообігом (n=35). Проведено ретроспективний аналіз первинних та повторних коронаровентрикулограм пацієнтів у різні терміни після втручань. Медіана віку становила 55 років, медіана терміну спостереження – 29 міс. У результаті дослідження 729 вінцевих артерій у 243 пацієнтів прогресування коронарного атеросклерозу (появу нових та прогресування наявних раніше стенозів) спостерігали у 363 (49,8 %) судинах. Після коронарного шунтування, як довготривалого травматичного фактора, прогресування коронарного атеросклерозу спостерігали у 183 (58,1 %) шунтованих судинах на працюючому серці та у 47 (44,8 %) шунтованих судинах зі штучним кровообігом. Після коронарного стентування цей показник становив 29 (9,4 %). Таким чином, коронарне шунтування, як пошкоджуючий фактор тривалої дії, призводить до появи нових або прогресування наявних раніше стенозів у шунтованих вінцевих артеріях пацієнтів у середньому в 5 разів частіше, ніж у хворих з коронарним стентуванням в анамнезі. Тому черезшкірне коронарне втручання, як короткотривалий поверхневий пошкоджуючий фактор, значно менше впливає на прискорення розвитку коронарного атеросклерозу, ніж коронарне шунтування.

12.2010 Кардіохірургія
Р.Р. Сейдаметов. Тактика хирургического лечения врожденных пороков сердца, сопровождающихся гипоплазией правого желудочка	R.R. Seydametov. The tactics of surgical treatment of congenital heart diseases accompanied by right ventricle hypoplasia
Перед виконанням півторашлуночкової корекції вад серця з гіпоплазією правого шлуночка та інтактною міжшлуночковою перегородкою хірургічна тактика щодо дефекту міжшлуночкової перегородки може бути передбачена до операції або в передперфузійний період на підставі гемодинамічних показників. У хворих з різними вродженими вадами серця з міжшлуночковим компонентом, ускладненими гіпоплазією правого шлуночка, рішення про можливість закриття дефекту міжпередсердної перегородки належить приймати залежно від розмірів тристулкового клапана, або керуючись результатом інтраопераційного тесту з оклюзією дефекту балоном.