|
 |
Журнал
|
02.2008 Артеріальна гіпертензія
|
|
|
|
| С целью изучения влияния типа I/D полиморфизма гена ангиотензинпревращающего фермента на клиническое течение гипертонической болезни (ГБ) обследовано 48 пациентов. После сопоставления клинических данных, полученных у пациентов с генотипами II, ID и DD, наибольшие различия выявлены у гомозигот по аллеллям D и I, генотип ID занимает промежуточное положение. Для генотипа DD были более характерны кризовое течение заболевания, наследственность, отягощенная артериальной гипертензией, сопутствующие заболевания (ишемическая болезнь сердца, сахарный диабет), хроническая сердечная недостаточность. При генотипе II превалировало бессимптомное течение и более поздний возраст клинического проявления ГБ. Кроме того, выявлена связь между носительством аллеля D и более высокими уровнями артериального давления, а также выраженностью гипертрофии миокарда левого желудочка. |
|
|
02.2008 Артеріальна гіпертензія
|
|
|
|
| Мета дослідження – оцінка ремоделювання та функціонального стану лівого шлуночка у хворих з ізольованою систолічною гіпертензією (ІСГ), порівняно з пацієнтами із систоло-діастолічною артеріальною гіпертензією (СДАГ) і здоровими особами середнього та похилого віку, встановлення факторів формування гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) на фоні ІСГ. Обстежено 67 хворих віком 46–76 років з ІСГ, у тому числі 56 із стійким підвищенням систолічного артеріального тиску (АТ) 1-го і 11 – 2-го ступеня, а також 47 хворих із СДАГ і 19 здорових осіб, зіставних за віком. Всім пацієнтам здійснили ехо- і доплерехокардіографічне дослідження з оцінкою основних структурних показників, індексу маси міокарда лівого шлуночка (ІММ ЛШ) та структури потоку через мітральний клапан, а також добове моніторування АТ. У хворих з ІСГ спостерігали виражені зміни розмірів камер серця, товщини стінок і маси міокарда, а також показників DecT та IVRT, порівняно зі здоровими особами. У більшості хворих з ІСГ виявляли ГЛШ, причому найчастіше – концентричну. Формування структурно-функціональних змін міокарда залежало від ступеня підвищення систолічного АТ. ІММ ЛШ у хворих з ІСГ достовірно залежав від показників систолічного АТ при його добовому моніторуванні. Крім того, виявлено позитивний зв'язок ГЛШ з діаметром лівого передсердя, часом сповільнення першого піку, а також негативний – з фракцією викиду лівого шлуночка і амплітудою піку А трансмітрального потоку. Більш виражені зміни структури потоку через мітральний клапан спостерігали у хворих із СДАГ. |
|
|
02.2008 Артеріальна гіпертензія
|
|
|
|
| Проведено оцінку якості життя (порівняння з нормальними показниками) до та на фоні антигіпертензивної терапії в пацієнтів з м'якою та помірною артеріальною гіпертензією (АГ), що брали участь у дослідженні ЕПІГРАФ-2 в Україні. У дослідження було включено 235 пацієнтів з м'якою та помірною АГ. У 1-й групі (n=161) проводили терапію комбінацією різних доз еналаприлу та індапаміду, у 2-й групі (n=74) лікування призначалося на розсуд лікуючого лікаря. Всім пацієнтам до включення в дослідження та через 12 тиж лікування проводили збір анамнезу, вимірювання офісного артеріального тиску (АТ), добове моніторування АТ, електрокардіографію, ехокардіографію, лабораторні дослідження, оцінку якості життя за допомогою анкети SF-36. На початку дослідження у пацієнтів спостерігали більш значне погіршення психічного стану здоров'я, ніж фізичного, яке тісно корелювало із рівнем АТ та наявністю ураження органів-мішеней або супутньої патології. Проведена антигіпертензивна терапія комбінацією еналаприлу та індапаміду сприяла більш швидкому та значному зниженню АТ як за даними офісного вимірювання, так і за даними добового моніторування, ніж терапія у 2-й групі. Ефективна антигіпертензивна терапія сприяла покращанню оцінки стану здоров'я. При цьому, чим більшим був ступінь зниження АТ, чим значніше покращувалася оцінка фізичного та психічного компоненту здоров'я. Позитивні зміни оцінки стану якості життя залежали не лише від зниження АТ, а й від вибору препарату (в групі еналаприлу та індапаміду вони були більш вираженими) та вартості медикаментів. |
|
|
02.2008 Артеріальна гіпертензія
|
|
|
|
| У 61 хворого на гіпертонічну хворобу І–ІІІ стадій вивчали взаємозв'язок між добовим профілем артеріального тиску, рівнем кальцитоніну, паратгормону та змінами структурно-функціональних показників лівого шлуночка. Встановлено найбільш виражену залежність між недостатнім зниженням артеріального тиску в нічний час та підвищенням рівня паратгормону більше середини норми у хворих з добовим профілем артеріального тиску «non-dipper» та «night-peaker». Формування артеріальної гіпертензії супроводжується безсимптомною гіперфункцією прищитоподібних залоз та підвищеною концентрацією кальцитоніну. Порушення добового ритму артеріального тиску у вигляді його недостатнього зниження в нічний час може бути додатковим предиктором прогнозу серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з гіпертонічною хворобою. |
|
|
04.2008 Артеріальна гіпертензія
|
|
|
|
| В работе представлены результаты сравнительного анализа показателей суточного профиля артериального давления, степени гипертрофии левого желудочка и характера ремоделирования левого желудочка у 147 больных с гипертонической болезнью при разных генотипических комбинациях гена ангиотензинпревращающего фермента (АПФ) и гена рецепторов 1-го типа к ангиотензину ІІ . Выявлено, что сочетание в генотипе аллеля D гена АПФ и аллеля 1166С гена рецепторов 1-го типа к ангиотензину ІІ способствует прогрессированию заболевания, увеличению гипертрофии левого желудочка, а также формированию концентрического типа гипертрофии левого желудочка. |
|
|
04.2008 Артеріальна гіпертензія
|
|
|
|
| Проаналізовано вплив наявності цукрового діабету на виникнення несприятливих подій у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, що пройшли лікування у спеціалізованому відділенні. Оцінено частоту розвитку основних ускладнень залежно від початкового рівня глюкози сироватки крові, ознак метаболічного синдрому та визначено основні фактори, що були пов'язані із виникненням нових випадків цукрового діабету. У ретроспективний аналіз було включено 524 пацієнти з різним ступенем есенціальної та ренопаренхіматозної (на фоні хронічного пієлонефриту) гіпертензії. Середній строк спостереження – (57,7±4,6) міс. Встановлено, що в пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом ризик виникнення ниркової недостатності та смерті був у 4,7 та в 3,5 разу більший, ніж у пацієнтів з артеріальною гіпертензією без цукрового діабету. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією наявність додаткових двох і більше ознак метаболічного синдрому, однією з яких було порушення вуглеводного обміну, призводила до збільшення смертності у 2,6 разу порівняно з пацієнтами з однією ознакою або без ознак метаболічного синдрому. Єдиним незалежним фактором ризику виникнення нових випадків цукрового діабету в нашому дослідженні була маса тіла. |
|
|
04.2008 Артеріальна гіпертензія
|
|
|
|
| Мета дослідження – проаналізувати зміни активності апоптозу через каспазний механізм під впливом лікування у хворих з есенціальною гіпертензією (ЕГ). Під спостереженням перебували 96 хворих з ЕГ І–ІІІ стадій тяжкості та 20 практично здорових осіб, зіставних за віком та статтю (P>0,05). Апоптоз вивчали за активністю каспаз 8, 3 і 1 в лізаті лімфоцитів імуноферментним методом. Лікування включало призначення впродовж 6 міс низькодозових комбінацій раміприлу, гідрохлоротіазиду (ГДХТ), метопрололу ретарду або небівололу 1 раз на добу. 11 хворим з ЕГ ІІІ стадії, ускладненою серцевою недостатністю ІІ функціонального класу за NYHA, додатково призначали бактерійний препарат. Лікування раміприлом/ГДХТ і небівололом упродовж 6 міс та бактерійним препаратом (2 тиж на квартал) нормалізує рівень каспази-8, достовірно знижуючи активність каспази-3, проте не нормалізує її. Активність каспази-1, незважаючи на достовірне зменшення, продовжує суттєво перевищувати контрольний показник. Застосована антигіпертензивна терапія дає можливість зменшувати каспазний процес загибелі клітин у хворих на артеріальну гіпертензію. |
|
|
04.2008 Артеріальна гіпертензія
|
|
|
|
| Мета дослідження – вивчення структурно-функціональних показників лівого передсердя (ЛП) у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) ІІ стадії та при її поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС) при наявності концентричної гіпертрофії лівого шлуночка (КГЛШ). Обстежено 25 пацієнтів з ГХ ІІ стадії та КГЛШ (1-ша група), 15 пацієнтів з ГХ ІІ стадії та при її поєднанні з ІХС (2-га група), контрольну групу становили 12 пацієнтів з ГХ ІІ стадії та нормальною геометрією ЛШ. За допомогою методу ехокардіографії в М-, В-режимах, режимі імпульсно-хвильової доплерехокардіографії отримано розміри і показники об'ємів, індекси сферичності ЛШ і ЛП, параметри трансмітрального потоку. У пацієнтів з ГХ ІІ стадії та КГЛШ структурно-функціональні зміни ЛП асоціювалися зі збільшенням розміру ЛП у систолу і діастолу. У пацієнтів з ГХ ІІ стадії та КГЛШ гіперфункція (дилатація) ЛП супроводжується активацією функції активного скорочення ЛП. У пацієнтів з ГХ ІІ стадії в поєднанні з ІХС і КГЛШ процеси ремоделювання ЛП включають збільшення показників об'ємів і розмірів ЛП, його сферизації при менших показниках фракції викиду. |
|
|
04.2008 Артеріальна гіпертензія
|
|
|
|
| З метою оцінки клінічної ефективності роботи школи хворого на гіпертонічну хворобу (ШГ) упродовж 9 міс проведено комплексне обстеження та анкетування 104 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). Пацієнтів розділили на 2 групи: 1-ша – 58 хворих, що пройшли навчання у ШГ, 2-га – 46 пацієнтів, що не брали участь в освітній програмі ШГ. У пацієнтів 1-ї групи, порівняно з хворими 2-ї групи, виявлено суттєве підвищення рівня інформованості про наявність артеріальної гіпертензії, факторів ризику, прихильності до лікування, поліпшення показників якості життя, самоконтролю артеріального тиску на фоні достовірного зниження частоти гіпертензивних кризів і госпіталізацій, з досягненням цільових рівнів артеріального тиску у 68,1 % хворих. Результати дослідження підтверджують клінічну ефективність застосування освітніх програм для хворих з артеріальною гіпертензією у ШГ. Навчання пацієнтів у ШГ сприяє профілактиці ускладнень й адекватному контролю артеріальної гіпертензії та може бути рекомендовано до впровадження у клінічну практику лікувальних установ. |
|
|
06.2008 Артеріальна гіпертензія
|
|
|
|
| Основними факторами, пов'язаними з виникненням несприятливих подій (інфаркту міокарда, інсульту, нестабільної стенокардії, серцевої недостатності, ниркової недостатності, смерті, госпіталізацій з інших серцево-судинних причин, цукрового діабету) у 524 хворих з артеріальною гіпертензією, були: вік пацієнта, рівень систолічного артеріального тиску (АТ) при виписці із стаціонару, рівень пульсового АТ (ПАТ) при виписці із стаціонару, наявність постінфарктного кардіосклерозу, інсульту в анамнезі, збільшений, порівняно з нормою розмір лівого передсердя, знижена фракція викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ), збільшена товщина міжшлуночкової перегородки, індекс маси міокарда ЛШ (ІММЛШ) більше 137 г/м2, наявність на ЕКГ ознак гіпертрофії ЛШ більше 3 балів за Естес, порушений добовий профіль діастолічного АТ (ДАТ), рівень середнього денного ПАТ більше 64 мм рт. ст. Незалежними від інших факторів ризику виникнення кінцевих точок у обстежених хворих виявилися рівень офісного ПАТ при виписці із стаціонару 64 мм рт. ст. та більше, значно знижена ФВ ЛШ (менше 40 %), потовщення міжшлуночкової перегородки (більше 1,2 см), величина ІММЛШ 137 г/м2 та більше, кількість балів за Естес більше 3, зниження ДАТ у нічний період менше 10 %, середній денний ПАТ при добовому моніторуванні АТ 64 мм рт. ст. і більше. Не виявлено достовірного впливу тієї або іншої групи антигіпертензивних препаратів на частоту виникнення комбінованої точки. Для прогнозу обстежених хворих більше значення мало зниження АТ як такого, і в першу чергу ПАТ, а не те, за допомогою якого антигіпертензивного препарату цього досягали. Застосування ацетилсаліцилової кислоти на 44 % зменшувало частоту виникнення кінцевої точки. |
|
|
|
