|
 |
Журнал
|
02.2008 Аритмії серця
|
|
|
|
| Цель исследования – оценка эффективности чреспищеводной электрокардиостимуляции (ЧПЭКС) при восстановлении синусового ритма у больных с персистирующей формой трепетания предсердий (ТП) I типа и продолжительностью пароксизма до 7 суток, в зависимости от способа антиаритмической подготовки (ААП). В 1-й группе (n=199) восстановление ритма осуществляли без ААП, во 2-й группе (n=160) проводили предварительную терапию антиаритмическими препаратами из различных групп и их комбинациями. Дозировки препаратов подбирались индивидуально, в зависимости от тяжести основного заболевания, частоты ТП, коэффициента проведения на желудочки, сопутствующей патологии. При сохранении фибрилляции предсердий (ФП) в течение 20 мин после ЧПЭКС использовали прокаинамид. Группы существенно не отличались по возрасту, половому признаку, основному заболеванию, сопутствующей артериальной гипертензии, стадии сердечной недостаточности, данным эхокардиографии, электрокардиографическим и электрофизиологическим параметрам нарушения ритма. Отмечена только достоверно меньшая частота предсердных сокращений во 2-й группе – (265,62±3,43) по сравнению с (229,64±2,34) мс, что, очевидно, связано с действием ААП. Нами не выявлено существенного различия эффективности восстановления синусового ритма в обеих группах, поэтому ЧПЭКС может выполняться в ранние сроки обращения больного, без предварительной ААП. Применение прокаинамида после стимуляционной трансформации ТП в ФП позволяет значительно повысить эффективность ЧПЭКС, но, в то же время, увеличивает количество проаритмогенных эффектов у больных с предварительной ААП. |
|
|
02.2008 Аритмії серця
|
|
|
|
| Известно, что электрофизиологические параметры различных участков миокарда могут существенно изменяться как в результате различных заболеваний, так и в результате лекарственной интервенции. Эти изменения проявляются в региональных отклонениях от нормы локальных плотностей мембранных токов ионов и, соответственно, в возрастании электрической гетерогенности в отдельных участках миокарда. Существуют достоверные данные, свидетельствующие, что электрическая гетерогенность процесса восстановления миокарда может быть пусковым механизмом угрожающих желудочковых аритмий. Поэтому изучение ионных механизмов, определяющих интрамуральную неоднородность клеточной де- и реполяризации на определенной глубине миокарда, вызывает особый интерес при желудочковых аритмиях, протекающих на фоне ишемической болезни сердца (ИБС). Целью настоящего клинического примера являлась демонстрация применения неинвазивного метода – магнитокардиографического (МКГ) картирования сердца – в исследовании возможных электрофизиологических механизмов желудочковой экстрасистолии при ИБС, а также в оценке эффективности ее терапии. На основании МКГ-изменений нами выявлена аномальная региональная и трансмуральная электрическая гетерогенность реполяризации желудочков, преимущественно в правых отделах сердца, у больной с прогностически неблагоприятной желудочковой экстрасистолией, возникшей на фоне ИБС. Наличие зон ишемии и циркуляторный характер распределения векторов плотности тока, по данным МКГ-картирования, свидетельствовали об анизотропном распределении рефрактерности в миокарде, что могло быть основным фактором в формировании механизма re-enrty при этой аритмии. По данным повторных МКГ-исследований установлено влияние антиаритмической терапии на изучаемые показатели электрической гетерогенности реполяризации желудочков, что позволило нам оптимизировать лечение желудочковой аритмии. |
|
|
02.2008 Аритмії серця
|
|
|
|
| Исследование посвящено проблеме оценки степени трансмуральной гетерогенности реполяризации у пациентов с частой желудочковой экстрасистолией. По данным различных авторов, интервал Tapex-Tend отражает трансмуральную гетерогенность и может служить предиктором желудочковой тахикардии и внезапной сердечной смерти у больных с органическими заболеваниями миокарда. В то время как стандартные электрокардиографические методы демонстрируют временные изменения, магнитокардиография позволяет проводить оценку пространственных показателей гетерогенности в данном интервале. В работе показано, что такие параметры магнитокардиографического картирования, как девиация, смещение и угол направления максимального вектора плотности тока в интервале Tapex-Tend, достоверно различаются в группах пациентов с желудочковой экстрасистолией и здоровых лиц. Из результатов исследования следует, что магнитокардиография является информативным неинвазивным методом оценки трансмуральной электрической гетерогенности миокарда и может использоваться для выявления групп высокого риска больных с желудочковыми нарушениями ритма. |
|
|
02.2008 Аритмії серця
|
|
|
|
| Проведено комплексне обстеження 129 пацієнтів молодого віку з малими структурними серцевими аномаліями в вигляді аномальних хорд лівого шлуночка. Виявлено та проаналізовано електрокардіографічні особливості в цих пацієнтів. Висловлено припущення про можливі механізми розвитку зареєстрованих змін. |
|
|
04.2008 Аритмії серця
|
|
|
|
| Проведено ретроспективне дослідження, в якому проаналізовано 3045 історій хвороб пацієнтів, які проходили стаціонарне лікування у відділі аритмій серця Національного наукового центру «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» в 2005–2007 рр. У 1375 (45,2 %) хворих діагностовано фібриляцію передсердь (ФП). У 79 (5,75 %) з них виявлені тромбоемболічні ускладнення (ТЕУ) в анамнезі: при пароксизмальній формі ФП зареєстровано ТЕУ в 3,77 %, при персистуючій – у 4,15 %, а при постійній формі ФП – у 11,78 % хворих. Пацієнти з ТЕУ в анамнезі належали до групи середнього (53,1 %) і високого (46,9 %) ризику розвитку повторних ТЕУ. На період стаціонарного лікування в 2005–2007 рр. у групі середнього ризику 45,2 % хворих приймали варфарин, 52,4 % – аспірин; а у групі високого ризику 59,5 % хворих приймали варфарин і 37,8 % – аспірин. У кожній групі по одному пацієнту не приймали антитромботичні препарати через протипоказання. Зафіксовано недостатнє застосування непрямих антикоагулянтів у хворих групи високого ризику, тоді як за рекомендаціями ACC/AHA/ESC 2006 р. і Робочої групи з порушень серцевого ритму Асоціації кардіологів України 2002 р. усім хворим цієї групи повинна призначатися антикоагулянтна терапія. Виявлено, що постійна форма ФП є найнебезпечнішою для виникнення ТЕУ. При пароксизмальній формі ФП теж необхідно призначати антикоагулянти з урахуванням наявності факторів ризику. |
|
|
06.2008 Аритмії серця
|
|
|
|
| На підставі даних проведеного дослідження визначено особливості ремоделювання лівого шлуночка у пацієнтів з різними формами фібриляції і тріпотіння передсердь (ФП/ТП) порівняно з обстеженими контрольної групи. Виявлено, що для хворих з різними формами ФП/ТП характерно більш виражене ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) у вигляді дилатації, гіпертрофії, порушення його геометрії. У пацієнтів з ФП/ТП удвічі частіше діагностують ексцентричну гіпертрофію ЛШ, але вдвічі рідше – концентричне ремоделювання ЛШ. У пацієнтів з ФП/ТП розмір лівого передсердя (ЛП) достовірно більший, ніж у обстежених без аритмії. Встановлено, що дилатація ЛП залежить від геометричної моделі ЛШ і є найбільшою в обстежених з ексцентричною та концентричною гіпертрофією ЛШ. Погіршення функціонального стану ЛШ у пацієнтів з ФП/ТП порівняно з обстеженими контрольної групи проявляється у вигляді компенсованої систолічної недостатності та зниження діастолічної функції ЛШ. Значне зменшення швидкості трансмітральних потоків у пацієнтів з ФП/ТП відзначається при ексцентричній та концентричній гіпертрофії ЛШ, а в обстежених контрольної групи – при концентричному ремоделюванні ЛШ. За даними проведеного дослідження, у пацієнтів з ФП/ТП ремоделювання ЛШ виражене більшою мірою, ніж в обстежених контрольної групи. |
|
|
07.2008 Аритмії серця
|
|
|
|
| Обследовано 109 больных после восстановления синусового ритма после персистирующей формы фибрилляции или трепетания передсердий. Это были больные с ишемической болезнью сердца (ИБС), артериальной гипертензией, сердечной недостаточностью. Доказано, что методика транстелефонного мониторинга более информативна, чем система суточного мониторирования ЭКГ, при диагностике рецидивов фибрилляции/трепетания предсердий после востановления синусового ритма. У пациентов, которые имеют ИБС или синдром слабости синусового узла, использование транстелефонных технологий оказалось наиболее целесообразным. Телемониторинг ЭКГ наиболее целесообразно использовать у больных с мало- или бессимптомными пароксизмами фибрилляции предсердий. |
|
|
11.2008 Аритмії серця
|
|
|
|
| На підставі даних проведеного дослідження визначено особливості лікувальної тактики у пацієнтів з різними формами фібриляції/тріпотіння передсердь (ФП/ТП) в амбулаторних умовах та проведено аналіз її особливостей згідно з міжнародними рекомендаціями з ведення пацієнтів з фібриляцією передсердь (2006). За даними проведеного дослідження, у більшості пацієнтів з уперше зареєстрованим пароксизмом ФП/ТП, пароксизмальною та персистуючою формами ФП/ТП застосовується тактика контролю ритму з використанням різних комбінацій антиаритмічних препаратів. Це відповідає загальносвітовим тенденціям щодо лікування хворих з наведеними формами ФП/ТП. У 79,1 % випадків засобом відновлення синусового ритму в обстежених була фармакологічна кардіоверсія, у 20,9 % пацієнтів застосовували електричну кардіоверсію. При аналізі застосування тактики медикаментозного відновлення синусового ритму в пацієнтів із вперше зареєстрованим пароксизмом, пароксизмальною чи персистуючою формами ФП/ТП в амбулаторних умовах виявлено, що у більшості випадків (60,6 %) застосовується новокаїнамід (прокаїнамід), у 1/4 хворих – аміодарон, лише у кожного десятого – пропафенон. Антиаритмічна медикаментозна терапія призначена у 63,6 % пацієнтів з уперше зареєстрованим пароксизмом ФП/ТП, 73,7 % хворих з пароксизмальною ФП/ТП та у всіх обстежених з персистуючою ФП/ТП. Лише у 62,5 % хворих з постійною ФП/ТП в амбулаторних умовах використовуються медикаментозні засоби контролю частоти шлуночкових скорочень, при цьому перевага надається монотерапії серцевими глікозидами, що не відповідає міжнародним та вітчизняним рекомендаціям. Недостатня увага приділяється профілактиці тромбоемболічних ускладнень при персистуючій та постійній формах ФП/ТП: лише 4,9 % хворих приймають антикоагулянтні засоби. |
|
|
02.2009 Аритмії серця
|
|
|
|
| Мета – визначити особливості змін показників добового моніторування електрокардіограми при екстрасистолічній аритмії, що зумовлена гіпертонічною хворобою (ГХ), в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (ЛНК) та оцінити їх діагностичне значення. Обстежено 144 учасники ЛНК з ГХ, з них 64 з екстрасистолічною аритмією становили основну групу, 80 без порушень ритму серця – групу порівняння. В контрольну групу ввійшли 29 хворих на ГХ з екстрасистолічною аритмією, які не зазнали впливу іонізуючого опромінення. Проведено допплер-ехокардіографічне дослідження, добове моніторування ЕКГ. В учасників ЛНК з екстрасистолічною аритмією, зумовленою ГХ, переважали шлуночкові екстрасистоли. Встановлено прямий кореляційний зв'язок між їх кількістю та тривалістю і кількістю епізодів ішемії міокарда; між тривалістю епізодів ішемії міокарда та індексом маси міокарда, що підтверджує їх значення у формуванні ектопічної активності міокарда і дає підстави розглядати як предиктори розвитку шлуночкової екстасистолії у хворих на ГХ. |
|
|
02.2009 Аритмії серця
|
|
|
|
| Выполнено 342 чреспищеводных электрокардиостимуляции с целью восстановления синусового ритма при пароксизмах трепетания предсердий (ТП) I типа продолжительностью более 7 сут. Анамнез аритмии составлял в среднем (1315,95±87,03) сут (от 7 сут до 30 лет), продолжительность настоящего пароксизма – в среднем (61,15±3,66) сут. В 1-й группе (n=312) – стимуляцией или в комплексе с антиаритмическими препаратами восстановлен правильный синусовый ритм, во 2-й (n=30) – ритм восстановить не удалось, и пациенты выписаны с постоянной формой нарушения ритма. Группу больных с пароксизмами ТП более 7 сут и неэффективной кардиоверсией отличало достоверно более продолжительный аритмический анамнез, а также достоверно меньшая амплитуда волны F на ЭКГ и амплитуда зубца А на чреспищеводной электрограмме, чем у больных с успешным восстановлением ритма, что по-видимому, связано с процессами электрофизиологического ремоделирования в предсердиях. На эффективность восстановления синусового ритма при длительных пароксизмах трепетания предсердий оказывает влияние наличие у больных: ишемической болезни сердца, выраженной сердечной недостаточности, сочетания трепетания и фибрилляции предсердий в анамнезе, патологии щитовидной железы, а также хронических обструктивных заболеваний легких с дыхательной недостаточностью. |
|
|
|
