|
 |
Журнал
|
12.2010 Спостереження із практики
|
|
|
|
| Методика эндоваскулярного закрытия дефекта межпредсердной перегородки значительно усовершенствовалась за последние 20 лет. В настоящее время эндоваскулярное закрытие заменило хирургическое как метод лечения большинства дефектов вторичной межпредсердной перегородки. Главной причиной этого является более низкая вероятность возникновения осложнений после применения эндоваскулярной техники закрытия. Клинически сложные ситуации, такие как дефекты межпредсердной перегородки больших размеров, дефекты, лишенные краев, и множественные дефекты межпредсердной перегородки, подлежат эндоваскулярному закрытию с хорошим послеоперационным результатом. Данный случай показал, что дефект вторичной межпредсердной перегородки с малым нижним краем может быть успешно закрыт эндоваскулярным методом. |
|
|
02.2011 Спостереження із практики
|
Б.М. Тодуров, Г.І. Ковтун, А.О. Шмідт, В.О. Шевченко, М.В. Гончаренко, С.І. Машковська, І.М. Кузьміч, О.І. Мараренко, С.О. Шелудько, Т.В. Кропивко, О.В. Шниркова. Трансплантація серця як метод лікування термінальної стадії хронічної серцевої недостатності
|
B.M. Todurov, G.I. Kovtun, A.O. Shmidt, V.O. Shevchenko, M.V. Honcharenko, S.I. Mashkovska, I.M. Kuzmich, O.I. Mararenko, S.O. Sheludko, T.V. Kropyvko, O.V. Shnyrkova. Heart transplantation as method of treatment of end-stage heart failure
|
| Термінальна стадія серцевої недостатності – провідна причина смертності в розвинених країнах. Трансплантація серця – найбільш ефективний метод лікування серцевої недостатності, що не підлягає медикаментозній чи хірургічній корекції. У статті проаналізовано перший клінічний досвід ортотопічної трансплантації серця в Україні в період 2001–2009 рр. Було виконанано чотири ортотопічних трансплантації серця. Усі четверо пацієнтів – чоловіки віком 18–42 роки (у середньому 32,7 року). У трьох із них причиною серцевої недостатності була ідіопатична дилатаційна кардіоміопатія, у одного – ішемічна дилатаційна кардіоміопатія. Всім пацієнтам було виконано ортотопічну трансплантацію серця. Особливе значення після трансплантації серця має ранній післяопераційний період, в якому пацієнти отримують імуносупресори в великих дозах, що збільшує ризик виникнення інфекційних ускладнень та вимагає профілактичної антибактеріальної та противірусної терапії. Поєднання адекватної імуносупресії, своєчасного лабораторного, ехо- та електрокардіографічного моніторингу пацієнтів та профілактики інфекційних ускладнень дозволяє запобігти імунологічним та інфекційним ускладненням у післяопераційний період. |
|
|
04.2011 Спостереження із практики
|
|
|
|
| У публікації обговорюються клінічний перебіг та лікування аритмій серця після операції аортокоронарного шунтування з аневризмектомією. У наведеному клінічному випадку реваскуляризація міокарда і аневризмектомія забезпечили зникнення шлуночкових аритмій, які були наявні до операції. Водночас, у ранній післяопераційний період виникли пароксизми фібриляції та тріпотіння передсердь. Проведення радіочастотної катетерної абляції кавотрикуспідального перешийка забезпечило припинення стійкого тріпотіння передсердь та сприятливий перебіг фібриляції передсердь при подальшому тривалому спостереженні. |
|
|
06.2011 Спостереження із практики
|
|
|
|
| Ишемия почти всегда связана с коронарным атеросклерозом у пациентов с хронической ишемической болезнью сердца. Функциональные факторы (тонус венечных артерий) также оказывают существенное воздействие на коронарное кровообращение. Степень сужения сосудов может зависеть от изменений мышечного тонуса в области, прилегающей к атеросклеротической бляшке, в том числе после имплантации стента. Кроме того, состояние коронарного кровообращения может изменяться под влиянием биологически активных субстанций, содержащихся в покрытых стентах. В статье описано клиническое течение ишемической болезни сердца в трех случаях после имплантации покрытых стентов. |
|
|
10.2011 Спостереження із практики
|
|
|
|
| Переваги тромболітичної терапії (ТЛТ) безперечні у разі відсутності можливості своєчасного й оптимального первинного черезшкірного коронарного втручання. При цьому методом інструментального контролю ефективності ТЛТ залишається електрокардіограма (ЕКГ). Однак у випадку виникнення ятрогенних ускладнень до завершення інфузії препарату оцінку результативності введення тромболітичного засобу не проводять. Тому використання векторкардіографії на доповнення до ЕКГ дозволяє об’єктивізувати результати незавершеної ТЛТ. Застосування векторкардіографії дає можливість детально досліджувати електрорушійну силу серця у хворих із гострою коронарною патологією навіть за незавершеної ТЛТ, коли клінічно й за допомогою традиційної ЕКГ-діагностики неможливо одержати вичерпну інформацію. |
|
|
|
