|
06.2008 Спостереження із практики
|
|
|
|
| Міокардит – стан, який є наслідком запалення серцевого м'яза. Пошкодження клітин міокарда призводить до дисфункції міокарда та серцевої недостатності. Клінічна картина буває гострою та хронічною. На відміну від дорослих, у більшості дітей з міокардитом захворювання є гострим або блискавичним. У цій статті розглядається випадок успішного застосування левосимендану в комплексному лікуванні гострої застійної серцевої недостатності у новонародженого віком 25 днів з цитомегаловірус-асоційованим міокардитом. |
|
|
07.2008 Спостереження із практики
|
|
|
|
| В статье описана патология венечных артерий у детей и приведены собственные наблюдения развития острого коронарного синдрома (ОКС). Описан случай инфаркта миокарда (ИМ) у больного с врожденной аномалией венечных артерий (аномальное отхождение левой венечной артерии от легочного ствола) – аномалия Бланда–Уайта–Гарленда. Ребенок с болезью Такаясу перенес коронарит с развитием ИМ. ОКС развился у ребенка с болезнью Кавасаки с развитием аневризмы левого желудочка. Приведенные клинические наблюдения нацелены на привлечение внимания практических врачей к патологии венечных артерий у детей. |
|
|
07.2008 Спостереження із практики
|
|
|
|
| Проведено аналіз 72 випадків кардіальної маски при розшаровуючих аневризмах аорти (РАА) за 1991–2006 рр. Кардіальну маску виявляли в більшій половині випадків померлих від РАА. Серед померлих переважали чоловіки (68,1 %). У поняття кардіальної маски були включені такі варіанти виявлених клініко-морфологічних змін, як кардіальна маска із псевдокоронарною недостатністю, кардіальна маска зі справжньою коронарною недостатністю, безбольова інфарктоподібна. Враховуючи всю багатогранність клінічної картини РАА і критерії диференційної діагностики інфаркту міокарда, можливо вдосконалити методи ранньої діагностики з метою їх адекватної корекції. |
|
|
08.2009 Спостереження із практики
|
|
|
|
| В статье представлена частота врожденных пороков сердца у детей с синдромом Дауна. Приведены особенности эмбриогенеза, гемодинамики, классификация, клиническое течение, диагностика, методы хирургической коррекции сложного врожденного порока сердца – атриовентрикулярной коммуникации. Описаны два собственных клинических наблюдения полной атриовентрикулярной коммуникации у детей с синдромом Дауна. |
|
|
11.2009 Спостереження із практики
|
|
|
|
| Термінальна стадія серцевої недостатності – провідна причина смертності в розвинених країнах, а трансплантація серця – найбільш ефективний метод лікування серцевої недостатності, рефрактерної до медикаментозної терапії і хірургічного втручання. Ця стаття аналізує перший клінічний досвід ортотопічної трансплантації серця в Україні в період 2001–2009 рр. Було виконанано чотири ортотопічних трансплантації серця. Усі четверо пацієнтів – чоловіки у віці від 18 до 42 років (у середньому 32,7 року). У трьох з них причиною серцевої недостатності була ідіопатична дилатаційна кардіоміопатія, у одного – ішемічна дилатаційна кардіоміопатія. Тривалість захворювання – 16–24 міс (у середньому 17,2 міс), функціональний клас (ФК) за NYHA – III. Консервативна терапія була неефективною, і з прогресуванням захворювання пацієнти переходили в IV ФК. Після трансплантації серця особливо важливим є ранній післяопераційний період, в якому пацієнти отримують імуносупресори у великих дозах, що збільшує ризик виникнення інфекційних ускладнень та вимагає профілактичної антибактеріальної та противірусної терапії. Поєднання адекватної імуносупресії, своєчасного лабораторного, ехо- та електрокардіографічного моніторингу пацієнтів та профілактики інфекційних ускладнень дозволяють запобігти імунологічним та інфекційним ускладненням у післяопераційний період. |
|
|
02.2010 Спостереження із практики
|
|
|
|
| Прогрес у галузі інтервенційної кардіології зумовив значне зростання кількості черезшкірних втручань з метою лікування ішемічної хвороби серця. Цей факт змінив клінічний профіль пацієнтів, яких направляють на аортокоронарне шунтування. Таким чином, кардіохірурги все частіше мають справу з дифузним, задавненим атеросклерозом вінцевих артерій. У такій ситуації класичного коронарного шунтування може бути недостатньо для досягнення повної реваскуляризації міокарда. У статті представлено випадок успішної коронарної ендартеректомії в поєднанні з шунтуванням у пацієнта з дифузним ураженням вінцевих артерій. |
|
|
02.2010 Спостереження із практики
|
|
|
|
| Практически все антиаритмические препараты (ААП) имеют проаритмогенный эффект, который в большинстве случаев является дозозависимым и наблюдается примерно в 13 % случаев. По данным ряда исследований, отмечено повышение эффективности чреспищеводной электрокардиостимуляции (ЭКС) при восстановлении синусового ритма у больных с трепетанием предсердий (ТП) на фоне предварительного назначения ААП IС класса – пропафенона. Представлен клинический случай дозозависимого проаритмогенного действия пропафенона при проведении ЭКС у больной с длительным пароксизмом ТП I типа. Оно проявлялось повышением порога возбудимости миокарда предсердий, улучшением атриовентрикулярного проведения с появлением периодов 1:1, необходимостью применения более агрессивного протокола стимуляции, в частности, увеличения количества залпов и продолжительности стимуляции, большей силы тока, необходимой для навязывания искусственного ритма на предсердия, увеличением межэлектродного расстояния стимулирующего электрода до 20 мм. Таким образом, несмотря на общепринятое мнение о повышении эффективности восстановления ритма на фоне предварительной антиаритмической подготовки, существуют случаи, когда ААП оказывают проаритмогенные эффекты, которые невозможно прогнозировать по поверхностной ЭКГ, и которые проявляются только при восстановлении ритма. Поэтому, врачи, выполняющие ЭКС у больных с ТП, должны помнить, что случаи неэффективного навязывания искусственного ритма на предсердия могут быть обусловлены не только анатомическими, структурно-функциональными и электрофизиологическими механизмами, но и проаритмогенным действием ААП. |
|
|
04.2010 Спостереження із практики
|
|
|
|
| Представлен клинический случай аномального отхождения ствола левой венечной артерии от правого коронарного синуса. Это крайне редкая врожденная аномалия венечных артерий, которая выявляется при коронарографии и может существенно затруднить диагностику и лечение ишемической болезни сердца. Несмотря на то что эта аномалия встречается крайне редко, очень важно распознавать ее при коронарографии. Реваскуляризация миокарда с использованием элютинирующих стентов является выполнимым, относительно эффективным и безопасным методом лечения ишемической болезни сердца у пациентов с аномальным отхождением ствола левой венечной артерии. |
|
|
06.2010 Спостереження із практики
|
|
|
|
| У статті розглядаються синкопальні стани як одна з найпоширеніших причин транзиторної втрати свідомості. На основі розгляду клінічного випадку звернуто увагу на труднощі, доцільність міждисциплінарного підходу і можливості первинного обстеження у диференційній діагностиці синкопе (зокрема, спричинених ортостатичною гіпотензією). Наведено епідеміологічні дані, причини, патофізіологічні механізми, діагностичні особливості синдромів порушення переносності ортостатичного навантаження у світлі оновлених рекомендацій з діагностики та лікування синкопальних станів Європейського товариства кардіологів. |
|
|
08.2010 Спостереження із практики
|
|
|
|
| Представлено випадок поєднання синдрому підключично-коронарного обкрадання із синдромом підключично-церебрального обкрадання та вазоренальною гіпертензією, що є рідкісним та маловідомим. Про можливість такого поєднання слід пам’ятати при обстеженні пацієнтів після маммарно-коронарного шунтування у разі відновлення стенокардії, особливо в поєднанні з неврологічною симптоматикою та вазоренальною гіпертензією. У таких випадках слід додатково виконувати ангіографію підключичної артерії. Одночасне стентування вінцевих, підключичної та ниркових артерії є ефективним та безпечним методом лікування цих патологій. |
|
