Пошук

Компанія КРКА є генеральним спонсором електронної версії Українського карділогічного журналу

МЕНЮ

АРХІВ НОМЕРІВ

Журнал

06.2008 Серцева недостатність
Л.Г. Воронков, С.А. Андриевская, В.Н. Жебель, М.Г. Ильяш, О.Н. Ковалева, В.К. Серкова, от имени коллектива исследователей ЛАЗУРь Организация и результаты украинского многоцентрового исследования ретардного S-изомера метопролола сукцината при хронической сердечной недостаточности – ЛАЗУРь-СН (Левовращающий АЗопрол ретард в УкРаине при Сердечной Недостаточности)	L.G. Voronkov, S.A. Andrievskaya, V.N. Zhebel, M.G. Ilyash, O.N. Kovalyova, V.K. Serkova, on behalf of LAZUR-SN Investigators. Design and results of Ukrainian multicenter trial LAZUR-SN: evaluation of clinical efficacy of S-enantiomer of metoprolol succin
В работе представлены результаты украинского многоцентрового (6 клинических центров) открытого исследования клинической эффективности и безопасности пролонгированной левовращающей формы метопролола сукцината у больных с хронической сердечной недостаточностью и систолической дисфункцией левого желудочка (ЛЖ). Выявлено, что прием в течение 12 нед вышеуказанного препарата сопровождается достоверным улучшением эхокардиографических показателей систолической функции ЛЖ, существенным снижением частоты сокращений сердца и эктопической активности желудочков, достоверным (на 25 %) увеличением дистанции 6-минутной ходьбы и улучшением индекса качества жизни по опроснику MHFLQ. Установлено, что повышение фракции выброса ЛЖ на фоне лечения препаратом является дозозависимым. Не было зарегистрировано случаев прекращения лечения испытываемым препаратом, связанного с проявлениями его побочного действия.

11.2008 Серцева недостатність
Л.Г. Воронков, Н.А. Ткач Виживання пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю і систолічною дисфункцією лівого шлуночка залежно від основних демографічних та загальноклінічних показників за даними трирічного проспективного спостереження	L.G. Voronkov, N.A. Tkach Survival of patients with chronic heart failure and left ventricular systolic dysfunction in three-year prospective study depend
Метою дослідження стало вивчення залежності виживання хворих з клінічно маніфестованою хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та систолічною дисфункцією лівого шлуночка (СД ЛШ) від демографічних та деяких загальноклінічних показників. У дослідження включено 267 пацієнтів з наявністю клінічних ознак ХСН та величиною фракції викиду менше 40 %. Некоронарогенну ХСН (дилатаційну кардіоміопатію – ДКМП) спостерігали у 63 (23,5 %) пацієнтів, ішемічну хворобу серця (ІХС) у поєднанні з гіпертонічною хворобою – у 149 (56 %) пацієнтів, ізольовану ІХС – у 55 (20,5 %) осіб. Постійну форму фібриляції передсердь спостерігали у 73 (27,3 %) обстежених хворих, у 199 (74,5 %) пацієнтів зберігався синусовий ритм. Виживання хворих з клінічно маніфестованою ХСН та СД ЛШ протягом 12; 24 та 36 міс становило відповідно 79,1; 64,8 та 59,2 %. Кумулятивне виживання протягом 3 років хворих з ХСН та СД ЛШ залежить від етіології основного захворювання (ДКМП чи ІХС), функціонального класу ХСН, наявності фібриляції передсердь та значення індексу маси тіла і не залежить від віку, статі та давності виникнення ознак ХСН.

11.2008 Серцева недостатність
Д.В. Рябенко, О.В. Онищенко, Є.С. Рей, Н.О. Солобюкова Клінічна ефективність та безпечність тривалого лікування високими дозами карведилолу, еналаприлом і триметазидином у хворих із систолічною хронічною серцевою недостатністю	D.V. Ryabenko, О.V. Onischenko, E.S. Rey, N.O. Solobyukova Clinical efficiency and safety of the long-term treatment by high doses of carvedilol, enalapril and trimetazidine in patients w
Мета роботи – обґрунтувати можливість досягнення високих доз карведилолу й оптимальної дози еналаприлу та визначити ефективність тривалого лікування цими препаратами і триметазидином у хворих з кардіомегалією та хронічною серцевою недостатністю (ХСН). Обстежено 105 пацієнтів (96 чоловіків та 9 жінок, середній вік (46,61±1,28) року) з кардіомегалією та ХСН ІІА-Б стадії, ІІ–ІІІ функціонального класу за NYHA з фракцією викиду лівого шлуночка не більше 45 %. Хворих обстежували на початку лікування, при досягненні добових доз карведилолу 50 мг та 100 мг і не раніше ніж через 5 міс після досягнення попереднього етапу. Виявлено, що за рахунок повільного індивідуально підібраного титрування цільових добових доз карведилолу (50 мг) та еналаприлу (20 мг), рекомендованих за даними багатоцентрових плацебо-контрольованих досліджень, вдається досягти у 92,5 та 75,8 % хворих з ХСН. За рахунок повільного титрування (в середньому (12,08±0,99) міс) у 76 % пацієнтів добову дозу карведилолу вдається збільшити до 100 мг, що добре переноситься хворим та не викликає серйозних побічних ефектів. Довготривале (в середньому (9,22±1,13) міс) лікування високими добовими дозами карведилолу (100 мг), еналаприлом (20 мг/добу) та триметазидином (добова доза 70 мг) добре переноситься пацієнтами, не викликає у них серйозних побічних реакцій (гіпотензії, брадикардії, порушень серцевого ритму, порушень провідності, бронхообструкції тощо). Довготривала терапія дає змогу достовірно знизити тижневу дозу фуросеміду та покращити функціональний стан пацієнтів з ХСН, незалежно від її етіології.

06.2009 Серцева недостатність
Л.Г. Воронков, О.М. Овчарова, Н.А. Ткач. Виживання впродовж 3 років та його предиктори у хворих на хронічну серцеву недостатність із систолічною дисфункцією лівого шлуночка коронарогенного та некоронарогенного походження	L.G. Voronkov, O.M. Ovcharova, N.A. Tkach. Three-year survival and its predictors in patients with chronic heart failure and left ventricular systolic dysfunction of ische
Обстежено 391 хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) із систолічною дисфункцією лівого шлуночка (СДЛШ) (фракція викиду < 40 %), зумовлену ішемічною хворобою серця (ІХС) (n=265) та дилатаційною кардіоміопатією (ДКМП) (n=126), ІІ–IV функціональних класів за критеріями NYHA. Метою роботи стало порівняння виживання пацієнтів із ХСН на тлі ДКМП і з ХСН на тлі ІХС упродовж 3 років та з'ясування предикторів виживання в зазначених групах. Виживання хворих на ДКМП, незважаючи на їх молодший вік та більшу частоту прийому b-адреноблокаторів, було достовірно гіршим порівняно з виживанням хворих на ІХС. Найвагомішими предикторами невиживання протягом 3 років у пацієнтів з ДКМП виявилися: індекс кінцевосистолічного об'єму лівого шлуночка (OR=5,22), передньозадній розмір лівого передсердя (OR=4,62), індекс кінцеводіастолічного об'єму лівого шлуночка (OR=4,47), відсутність у схемі лікування b-адреноблокатора (OR=3,95). Найбільш інформативними предикторами незадовільного прогнозу впродовж 3 років у хворих із ХСН, зумовленою ІХС, були: дистанція 6-хвилинної ходьби (OR=6,34), рівень сечової кислоти (OR=4,0) та глюкози (OR=4,92) плазми, відносна кількість лімфоцитів у крові (OR=3,08), рівень гемоглобіну (OR=3,45), а також частота скорочень серця (OR=2,99). Таким чином, хворі на ДКМП характеризувалися достовірно гіршим виживанням упродовж 3 років порівняно з хворими на ХСН, зумовленою ІХС. Встановлені незалежні предиктори виживання упродовж 3 років у пацієнтів із ХСН коронарогенного та некоронарогенного походження.

08.2009 Серцева недостатність
А.Н. Пархоменко, С.Н. Кожухов. Возрастные аспекты острой декомпенсированной сердечной недостаточности: клинико-анамнестическая характеристика и лечение	А.N. Parkhomenko, S.N. Kozhuhov. Age-related differences of acute decompensated heart failure: clinical, anamnestic characteristics and treatment
Cочетание старения населения и повышения выживания после острого инфаркта миокарда привело к быстрому увеличению количества пациентов с хронической сердечной недостаточностью, а также к одновременному увеличению числа случаев госпитализации по поводу декомпенсированной сердечной недостаточности. В данной работе у 116 больных проведен анализ клинико-анамнестических характеристик и данных инструментальных исследований. Главным критерием включения в исследование было наличие показаний для назначения внутривенных петлевых диуретиков. Проведен анализ причин, приводящих к госпитализации, медикаментозного лечения на амбулаторном и госпитальном этапах, а также возрастных аспектов декомпенсированной сердечной недостаточности.

08.2009 Серцева недостатність
О.М. Овчарова, Н.А. Ткач, І.А. Шкурат, Н.В. Богачова. Показники структурно-функціонального стану серця та периферійного кровотоку в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, зумовленою дилатаційною кардіоміопатією та ішемічною хворобою серця	О.M. Ovcharova, N.А. Тkach, І.А. Shkurat, N.V. Indices of heart structure, function and peripheral blood flow in patients with congestive heart failure due to dilated cardiomyopathy and ischemic heart disease
Обстежено 391 хворого на хронічну серцеву недостатність (ХСН), спричинену ішемічною хворобою серця (ІХС) (n=265) та дилатаційною кардіоміопатією (ДКМП) (n=126), із систолічною дисфункцією лівого шлуночка (СДЛШ) (фракція викиду < 40 %), ІІ–IV функціональних класів за критеріями NYHA. Метою роботи стало порівняння основних показників структурно-функціонального стану серця та периферійного кровотоку в пацієнтів з ХСН, зумовленою ДКМП та ІХС, у тому числі у поєднанні із супутньою артеріальною гіпертензією (АГ). У ході дослідження встановлено, що для хворих на ХСН, зумовлену ДКМП, із СДЛШ характерна більша дилатація лівого передсердя, більше значення індексів кінцевосистолічного та кінцеводіастолічного об'єму, відношення маси міокарда до кінцеводіастолічного об'єму, менша товщина міжшлуночкової перегородки та задньої стінки лівого шлуночка, менше значення відносної товщини стінок порівняно із значеннями відповідних показників у хворих на ХСН та СДЛШ, зумовлену ІХС. Ці відмінності значною мірою пояснюються супутньою АГ у групі хворих на ІХС. Показники, що відображають вплив парасимпатичної нервової системи на серцевий ритм, достовірно не відрізняються у групах хворих з ІХС та ДКМП, що свідчить про відсутність впливу етіології ХСН на порушення вегетативної регуляції ритму серця. Хворі на ХСН некоронарогенної етіології характеризуються більш вираженими порушеннями функції ендотелію порівняно з групою хворих на ІХС. Порушення швидкісних параметрів магістрального кровотоку та периферійного опору судин у пацієнтів з ІХС та ДКМП достовірно не відрізняються.

09.2009 Серцева недостатність
Л.Г. Воронков. Есть ли перспективы у так называемой метаболической терапии при хронической коронарогенной дисфункции левого желудочка? Взгляд сквозь призму доказательной медицины


10.2009 Серцева недостатність
Э.Н. Сердобинская-Канивец, В.И. Волков, С.А. Серик, Л.М. Самохина. Особенности участия сериновых протеиназ в патогенезе хронической сердечной недостаточности, обусловленной ишемической болезнью сердца и сахарным диабетом 2-го типа	E.N. Serdobinskaya-Kanivets, V.I. Volkov, S.A. Serik, L.M. Samokhina. Features of serine proteases participation in pathoge-nesis of chronic heart failure, induced by ischemic heart disease and type
Цель работы – изучение активности сериновых протеиназ (химазы, тонина) и их ингибиторов (a1-ингибитора протеиназ (a1-ИП), a2-макроглобулина (a2-МГ)) в сыворотке крови пациентов с хронической сердечной недостаточностью (СН) разной степени тяжести, обусловленной ишемической болезнью сердца (ИБС) и сахарным диабетом (СД) 2-го типа. В исследование было включено 62 больных с хронической СН, обусловленной ИБС, из них у 30 диагностирован СД 2-го типа. Среди пациентов без СД у 15 лиц отмечена СН I–II функционального класса (ФК) по классификации NYHA; у 17 – СН III–IV ФК. Среди обследованных с СД у 14 больных диагностировали СН I–II ФК, у 16 – СН III–IV ФК. Контрольную группу составили 20 практически здоровых лиц. Активность химазы, тонина, a1-ИП и a2-МГ определяли в сыворотке крови высокочувствительным (10^-9–10^-10 г) ферментативным методом. Существенное повышение активности химазы у больных с ИБС без СД 2-го типа было выявлено только при выраженной СН, а у больных с СД эта протеиназа повышалась даже при I–II ФК СН и нарастала при III–IV ФК СН. Активность тонина значительно повышалась лишь при I–II ФК СН, независимо от наличия CД. Изменения a1-ИП при СН различной степени тяжести как у больных с СД, так и без него были недостоверными. Повышение активности химазы сопровождалось выраженным снижением активности a2-МГ у всех больных, однако только при СД 2-го типа активность этого ингибитора достоверно уменьшалась при нарастании тяжести СН.

10.2009 Серцева недостатність
А.Н. Халилов, А.Б. Бахшалиев, С.М. Кахраманова, Т.М. Ахмедов. Особенности клинического течения хронической сердечной недостаточности у больных с дилатационной кардиомиопатией на фоне длительного кон-тролируемого лечения	A.N. Khalilov, A.B. Bakhshaliyev, S.M. Kakhramanova, T.M. Akhmedov. Features of clinical course of chronic heart failure at patients with dilated cardiomyopathy on background of long controlled tr
Для проспективного наблюдения были отобраны 52 больных с дилатационной кардиомиопатией (ДКМП) и хронической сердечной недостаточностью (ХСН) II–IV функционального класса по NYHA. Все больные в течение 12 мес, наряду с традиционной терапией (сердечные гликозиды – дигоксин, диуретики – фуросемид), принимали контролируемое лечение. В контрольную группу вошли 27 пациентов, в лечении которых использовали только медикаментозные препараты (у 9 – бисопролол и периндоприл, у 8 – бисопролол и эпросартан, у 10 – бисопролол, периндоприл и спиронолактон). В лечении больных основной группы (n=25) наряду с аналогичной медикаментозной терапией были применены повторные курсы внутривенной лазеротерапии (ЛТ) (у 8 – бисопролол, периндоприл и ЛТ, у 9 – бисопролол, периндоприл, спиронолактон и ЛТ, у 8 – бисопролол, эпросартан и ЛТ). Пациентов обследовали до начала терапии и на фоне проведенного лечения (через 6 и 12 мес). Использование внутривенной лазеротерапии в комплексном лечении пациентов с ДКМП сопровождалось не только более значительным улучшением клинического статуса, качества жизни и проявлений ХСН, но также привело к более положительным изменениям показателей центральной гемодинамики, систолической функции левого желудочка и выживаемости больных

04.2010 Серцева недостатність
В.И. Волков, Э.Н. Сердобинская-Канивец, С.А. Серик, Л.М. Самохина. Влияние кетотифена на систолическую функцию миокарда и функциональное состояние больных с хронической сердечной недостаточностью, обусловленной ишемической болезнью сердца, на фоне сахарного диабета 2-го типа	V.I. Volkov, E.N. Serdobinskaja-Kanivets, S.A. Serik, L.M. Samokhyna. Effect of ketotifen on myocardial systolic function and functional status of patients with chronic heart failure ...
Изучено влияние кетотифена на систолическую функцию миокарда и функциональное состояние больных с хронической сердечной недостаточностью (СН), обусловленной ишемической болезнью сердца (ИБС) и сахарным диабетом (СД) 2-го типа во взаимосвязи с активностью химазы. Полученные результаты подтверждают данные о том, что СН у больных с ИБС характеризуется существенным повышение сывороточной активности химазы, особенно у больных с сопутствующим СД. У обследованных больных выявлена взаимосвязь между активностью химазы, фракцией выброса левого желудочка и дистанцией 6-минутной ходьбы. Установлено, что добавление кетотифена к стандартной терапии у больных с СН способствует торможению активности химазы, что сопровождается улучшением систолической функции миокарда и увеличением дистанции 6-минутной ходьбы, в том числе у лиц с СД. Наиболее выраженный эффект кетотифена наблюдается у лиц с исходно более высоким уровнем химазы, что определяет дифференцированный подход к назначению этого препарата.