|
 |
Журнал
|
04.2008 Популяційна кардіологія
|
|
|
|
| Цель работы – изучить прогностическое значение факторов риска (ФР) смертности от сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ) мужчин г. Киева. Неорганизованная популяция мужчин в возрасте 40–59 лет (n=2511) обследована с помощью стандартных эпидемиологических методов в 1977–1980 гг. На протяжении 20 лет проводилось проспективное наблюдение с ежегодным определением жизненного статуса и верификацией случаев смерти от ССЗ. Большинство ФР имеют нелинейную связь со смертностью. По данным 20-летнего исследования, определен вклад отдельных ФР и их ассоциаций в общую смертность и смертность от ССЗ. Установлены оптимальные значения основных ФР, достижение которых на популяционном уровне будет способствовать улучшению здоровья мужского населения. Определены факторы, имеющие прогностическое значение для смертности от ССЗ, ишемической болезни сердца и сосудистых поражений мозга. Полученные результаты проспективного наблюдения позволили создать многофакторную модель, с помощью которой определяют риск возникновения смерти от ишемической болезни сердца, сосудистых поражений мозга и ССЗ в целом на индивидуальном и популяционном уровнях. |
|
|
04.2008 Популяційна кардіологія
|
|
|
|
| На підставі даних епідеміологічного обстеження визначено поширеність порушень ритму та провідності серед сільського населення України. Стандартизований за віком показник поширеності порушень ритму та провідності в сільській популяції становить 29,7 %. У структурі домінують порушення внутрішньошлуночкової провідності та неповні блокади ніжок пучка Гіса. Достовірно частіше порушення ритму та провідності серця реєструють у чоловіків, незалежно від віку. Поширеність порушень ритму та провідності не відрізняється у міських і сільських мешканців України, становлячи відповідно 30,4 і 28,9 %. Звертання за медичною допомогою не відрізняється серед сільських та міських мешканців, а охоплення медикаментозним лікуванням сільського населення майже втричі менше, ніж обстежених мешканців міста. У сільській популяції переважають порушення провідності у вигляді синдромів передзбудження шлуночків, порушення ритму – у вигляді екстрасистолічної аритмії та синусової тахікардії, а серед міського населення частіше виявляють атріовентрикулярні блокади, неповні блокади ніжок пучка Гіса та порушення внутрішньошлуночкової провідності, фібриляцію і тріпотіння передсердь, синусову брадикардію. Відзначено збільшення вдвічі поширеності порушень серцевого ритму та провідності серед селян протягом 20 років. |
|
|
07.2008 Популяційна кардіологія
|
|
|
|
| З метою вивчення статево-вікових аспектів поширеності хронічної серцевої недостатності (ХСН) та її взаємозв'язку з факторами ризику серед дорослого населення України проведено стандартизоване обстеження 4390 осіб (2129 чоловіків і 2261 жінки) віком 20–69 років. Встановлено, що стандартизований за віком показник поширеності ХСН у популяції становить 1,7 %. Частота цього патологічного стану серед жінок у середньому вдвічі більша, ніж серед чоловіків, і становить відповідно 2,4 і 1,1 %. Поширеність ХСН зростає з віком серед чоловіків від 0,2 % в 30–39 років до 4,5 % в 60–69 років і серед жінок від 1,3 % в 30–39 років до 6,2 % в 60–69 років. Серед обстежених із ХСН кожний другий (55,1 %) страждає на ішемічну хворобу серця (ІХС), а 75,6 % осіб мають підвищений рівень артеріального тиску. Найбільш поширеними після артеріальної гіпертензії (АГ) чинниками ризику серед осіб із ХСН є ожиріння (59,0 %), гіперхолестеринемія (52,9 %) та недостатня фізична активність (52,6 %). У кожного четвертого в цій групі виявляється гіпертригліцеридемія, кожний шостий страждає на цукровий діабет. Серед осіб без проявів ХСН достовірно менший відсоток хворих з ІХС (3,7 %) і АГ (51,0 %). У цій групі вдвічі менше людей з ожирінням і майже втричі менше хворих на цукровий діабет, в 3,5 разу менше курців, достовірно менше тих, хто вживає алкогольні напої, а також людей, що ведуть малорухомий спосіб життя. |
|
|
07.2008 Популяційна кардіологія
|
|
|
|
| Цель исследования – изучение динамики распространенности гипертриглицеридемии (ГТГ) по данным обследований населения возраста 20–59 лет и оценка вклада триглицеридов (ТГ) в общую смертность и смертность от сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ). Проведено два независимых стандартизированных обследования жителей г. Киева в возрасте 20–59 лет (соответственно 2170 и 1782 лиц) с интервалом в 20 лет. В качестве критерия ГТГ использовали уровень ТГ 190 мг/дл (2,1 ммоль/л) и больше. Объект проспективного наблюдения – выборка мужчин и женщин в возрасте 40–59 лет (n=3019). На протяжении 20 лет изучали случаи смерти и анализировали их связь с факторами риска (ФР). За 20 лет распространенность ГТГ у мужчин не изменилась, у женщин – увеличилась в 2,3 раза и составляет соответственно 13,4 и 16,9 %. Более значимо увеличились уровни ТГ во всех возрастных группах как мужчин, так и женщин. Атрибутивный риск, связанный с ГТГ, у женщин составляет 70,3 % – для ишемической болезни сердца и 79,5 % – для сосудистых поражений головного мозга. Это в 2,5–6,5 раза больше, чем аналогичные показатели у мужчин (28,6 и 12,3 %). ГТГ у мужчин не является самостоятельным ФР смерти от ССЗ и не влияет на продолжительность жизни. Уровень ТГ у женщин имеет независимое прогностическое значение, а его вклад в смертность от ССЗ составляет 26 %. Для улучшения здоровья населения необходимо объединить усилия врачей по коррекции всего спектра нарушений липидного обмена у пациентов (в том числе и уровня ТГ) с активной первичной профилактикой, направленной на повышение информированности населения о последствиях высокого содержания ТГ, необходимости их измерения и изменения стиля жизни, что может существенно улучшить липидный профиль. |
|
|
11.2008 Популяційна кардіологія
|
|
|
|
| Проаналізовано демографічну ситуацію та стан здоров'я населення України. Особливу увагу приділено хворобам системи кровообігу, які посідають перше місце у структурі загальної смертності (62 %). Наведено детальний аналіз поширеності, захворюваності, смертності при гіпертонічній хворобі, ішемічній хворобі серця та цереброваскулярній патології, а також факторів їх ризику. Запропоновано заходи для поліпшення ситуації, що склалася. |
|
|
04.2009 Популяційна кардіологія
|
|
|
|
| З метою оцінки епідеміологічної ситуації щодо артеріальної гіпертензії (АГ) серед сільського населення Черкаської області в межах виконання Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні проведено стандартизоване епідеміологічне обстеження 776 сільських мешканців віком від 18 до 64 років. Вивчено поширеність АГ та її основних чинників ризику, проведено аналіз стану контролю АГ у сільській популяції. Стандартизований за віком показник поширеності АГ у сільській популяції України становить 33,9 %. Серед хворих на АГ відзначають високу поширеність факторів ризику: надмірну масу тіла мають понад 80 % чоловіків і майже 90 % жінок; гіперхолестеринемію – відповідно 73,2 і 69,6 %; гіпертригліцеридемію – відповідно 34,8 і 38,6 %; майже половина чоловіків (42,6 %) курять, 83,8 % чоловіків і 77,3 % жінок з підвищеним артеріальним тиском (АТ) вживають алкогольні напої. Серед сільських мешканців знають про наявність АГ 75,8 % осіб з підвищеним АТ. Приймають будь-які антигіпертензивні препарати тільки 41,1 % хворих, а ефективність лікування становить лише 8,7 %. Кожний четвертий хворий, що лікується, намагається нормалізувати підвищений АТ препаратами другої лінії. |
|
|
11.2009 Популяційна кардіологія
|
|
|
|
| Організація першої медичної допомоги пацієнтам з інсультом є одним з головних аспектів у лікуванні. Система надання допомоги хворим з гострим порушенням мозкового кровообігу в різних країнах світу має певні особливості, але головна концепція ґрунтується на рекомендаціях Європейської організації інсульту, Американської асоціації інсульту, Гельсінборзької декларації. Головний принцип рекомендацій – організація інсультних центрів інтенсивної терапії. У статті розглянуто ефективність і переваги лікування пацієнтів з гострою судинномозковою патологією в інсультних центрах інтенсивної терапії, а також особливості організації медичної допомоги хворим у різних європейських країнах. |
|
|
11.2009 Популяційна кардіологія
|
|
|
|
| Мета дослідження – оцінити стан кардіологічної допомоги в Харківському регіоні за 5 років (2002–2007) та за 2008 р. і на підставі цього розробити заходи щодо її покращання. Саме з найвищою смертністю від хвороб системи кровообігу (ХСК) пов'язаний негативний приріст населення як в Україні (за період 2002–2008 рр. населення в країні зменшилося з 47 787 300 до 45 963 300), так і у Харківському регіоні – за той же період кількість мешканців області скоротилася з 2 895 800 до 2 766 800. В Україні на їхню частку в загальній структурі смертності населення у 2008 р. припадає 63,6 %. У Харківській області цей показник становить 70,4 %. У Харківській області за 2002–2007 рр. істотно зросла захворюваність на ХСК – в 3 рази (з 3672 до 11 155 на 100 тис. населення) і на гіпертонічну хворобу – в 3,3 разу (з 1625 до 5352 на 100 тис. населення). За 2008 рік захворюваність на ХСК не зростала, а в окремих районах навіть зменшилася, що може бути пов'язано як з багаторічним виконанням Державної програми «Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні», так і зі зменшенням чисельності населення в цілому. Відроджується кардіохірургічна галузь у Харківському регіоні, однак, практично відсутнє первинне стентування при гострому інфаркті міокарда. Подальшому зміцненню здоров'я населення буде сприяти профілактична спрямованість заходів на запобігання розвитку серцево-судинних захворювань та їх ускладнень, доступність програм профілактики (первинної та вторинної) для широких верств населення і широке впровадження в регіоні інтервенційних технологій у лікуванні ішемічної хвороби серця у найкоротший термін. |
|
|
02.2010 Популяційна кардіологія
|
|
|
|
| Мета дослідження – визначення факторів, які перешкоджають пацієнтам ефективно контролювати артеріальний тиск (АТ) на етапі первинної медико-санітарної допомоги. Встановлено, що регулярно приймають антигіпертензивні препарати тільки 29,3 % пацієнтів. Уявлення про те, що підвищений АТ є закономірним наслідком віку, багато в чому пояснює значну кількість суб’єктивних причин нерегулярного лікування, зокрема таких як припинення прийому ліків після нормалізації АТ і «забудькуватість» (25,8 %), намагання обмежитися народними засобами (9,3 %) і точка зору, що регулярний прийом ліків не є обов’язковим (10,1 %). Майже 40 % хворих, незалежно від статі, відзначили високу вартість медикаментів як причину нерегулярного лікування. Серед пацієнт-залежних перешкод для регулярного прийому антигіпертензивних препаратів найбільш значущими виявилися вартість ліків, недостатнє розуміння користі постійного лікування за артеріальної гіпертензії і відсутність можливості самостійного вимірювання АТ удома. Найбільш суттєвими факторами взаємодії з лікарем є довіра до лікаря, ставлення лікаря до хворого і страх інформувати лікаря про пропуски прийому препаратів. |
|
|
02.2011 Популяційна кардіологія
|
|
|
|
| Інсульт є однією з основних медико-соціальних проблем, оскільки посідає друге місце серед причин смертності і перше серед стійкої втрати працездатності в усіх країнах світу. В роботі проведено аналіз захворюваності та смертності внаслідок інсультів за період 1999–2008 рр. в Україні та її регіонах. Проаналізовано епідеміологічну ситуацію та визначено відносний ризик захворюваності та смертності внаслідок цереброваскулярних хвороб у областях країни. Розглянуто особливості організації надання медичної допомоги хворим з інсультами в Україні. |
|
|
|
