|
 |
Журнал
|
04.2008 Популяційна кардіологія
|
|
|
|
| Цель работы – изучить прогностическое значение факторов риска (ФР) смертности от сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ) мужчин г. Киева. Неорганизованная популяция мужчин в возрасте 40–59 лет (n=2511) обследована с помощью стандартных эпидемиологических методов в 1977–1980 гг. На протяжении 20 лет проводилось проспективное наблюдение с ежегодным определением жизненного статуса и верификацией случаев смерти от ССЗ. Большинство ФР имеют нелинейную связь со смертностью. По данным 20-летнего исследования, определен вклад отдельных ФР и их ассоциаций в общую смертность и смертность от ССЗ. Установлены оптимальные значения основных ФР, достижение которых на популяционном уровне будет способствовать улучшению здоровья мужского населения. Определены факторы, имеющие прогностическое значение для смертности от ССЗ, ишемической болезни сердца и сосудистых поражений мозга. Полученные результаты проспективного наблюдения позволили создать многофакторную модель, с помощью которой определяют риск возникновения смерти от ишемической болезни сердца, сосудистых поражений мозга и ССЗ в целом на индивидуальном и популяционном уровнях. |
|
|
04.2008 Популяційна кардіологія
|
|
|
|
| На підставі даних епідеміологічного обстеження визначено поширеність порушень ритму та провідності серед сільського населення України. Стандартизований за віком показник поширеності порушень ритму та провідності в сільській популяції становить 29,7 %. У структурі домінують порушення внутрішньошлуночкової провідності та неповні блокади ніжок пучка Гіса. Достовірно частіше порушення ритму та провідності серця реєструють у чоловіків, незалежно від віку. Поширеність порушень ритму та провідності не відрізняється у міських і сільських мешканців України, становлячи відповідно 30,4 і 28,9 %. Звертання за медичною допомогою не відрізняється серед сільських та міських мешканців, а охоплення медикаментозним лікуванням сільського населення майже втричі менше, ніж обстежених мешканців міста. У сільській популяції переважають порушення провідності у вигляді синдромів передзбудження шлуночків, порушення ритму – у вигляді екстрасистолічної аритмії та синусової тахікардії, а серед міського населення частіше виявляють атріовентрикулярні блокади, неповні блокади ніжок пучка Гіса та порушення внутрішньошлуночкової провідності, фібриляцію і тріпотіння передсердь, синусову брадикардію. Відзначено збільшення вдвічі поширеності порушень серцевого ритму та провідності серед селян протягом 20 років. |
|
|
07.2008 Популяційна кардіологія
|
|
|
|
| З метою вивчення статево-вікових аспектів поширеності хронічної серцевої недостатності (ХСН) та її взаємозв'язку з факторами ризику серед дорослого населення України проведено стандартизоване обстеження 4390 осіб (2129 чоловіків і 2261 жінки) віком 20–69 років. Встановлено, що стандартизований за віком показник поширеності ХСН у популяції становить 1,7 %. Частота цього патологічного стану серед жінок у середньому вдвічі більша, ніж серед чоловіків, і становить відповідно 2,4 і 1,1 %. Поширеність ХСН зростає з віком серед чоловіків від 0,2 % в 30–39 років до 4,5 % в 60–69 років і серед жінок від 1,3 % в 30–39 років до 6,2 % в 60–69 років. Серед обстежених із ХСН кожний другий (55,1 %) страждає на ішемічну хворобу серця (ІХС), а 75,6 % осіб мають підвищений рівень артеріального тиску. Найбільш поширеними після артеріальної гіпертензії (АГ) чинниками ризику серед осіб із ХСН є ожиріння (59,0 %), гіперхолестеринемія (52,9 %) та недостатня фізична активність (52,6 %). У кожного четвертого в цій групі виявляється гіпертригліцеридемія, кожний шостий страждає на цукровий діабет. Серед осіб без проявів ХСН достовірно менший відсоток хворих з ІХС (3,7 %) і АГ (51,0 %). У цій групі вдвічі менше людей з ожирінням і майже втричі менше хворих на цукровий діабет, в 3,5 разу менше курців, достовірно менше тих, хто вживає алкогольні напої, а також людей, що ведуть малорухомий спосіб життя. |
|
|
07.2008 Популяційна кардіологія
|
|
|
|
| Цель исследования – изучение динамики распространенности гипертриглицеридемии (ГТГ) по данным обследований населения возраста 20–59 лет и оценка вклада триглицеридов (ТГ) в общую смертность и смертность от сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ). Проведено два независимых стандартизированных обследования жителей г. Киева в возрасте 20–59 лет (соответственно 2170 и 1782 лиц) с интервалом в 20 лет. В качестве критерия ГТГ использовали уровень ТГ 190 мг/дл (2,1 ммоль/л) и больше. Объект проспективного наблюдения – выборка мужчин и женщин в возрасте 40–59 лет (n=3019). На протяжении 20 лет изучали случаи смерти и анализировали их связь с факторами риска (ФР). За 20 лет распространенность ГТГ у мужчин не изменилась, у женщин – увеличилась в 2,3 раза и составляет соответственно 13,4 и 16,9 %. Более значимо увеличились уровни ТГ во всех возрастных группах как мужчин, так и женщин. Атрибутивный риск, связанный с ГТГ, у женщин составляет 70,3 % – для ишемической болезни сердца и 79,5 % – для сосудистых поражений головного мозга. Это в 2,5–6,5 раза больше, чем аналогичные показатели у мужчин (28,6 и 12,3 %). ГТГ у мужчин не является самостоятельным ФР смерти от ССЗ и не влияет на продолжительность жизни. Уровень ТГ у женщин имеет независимое прогностическое значение, а его вклад в смертность от ССЗ составляет 26 %. Для улучшения здоровья населения необходимо объединить усилия врачей по коррекции всего спектра нарушений липидного обмена у пациентов (в том числе и уровня ТГ) с активной первичной профилактикой, направленной на повышение информированности населения о последствиях высокого содержания ТГ, необходимости их измерения и изменения стиля жизни, что может существенно улучшить липидный профиль. |
|
|
11.2008 Популяційна кардіологія
|
|
|
|
| Проаналізовано демографічну ситуацію та стан здоров'я населення України. Особливу увагу приділено хворобам системи кровообігу, які посідають перше місце у структурі загальної смертності (62 %). Наведено детальний аналіз поширеності, захворюваності, смертності при гіпертонічній хворобі, ішемічній хворобі серця та цереброваскулярній патології, а також факторів їх ризику. Запропоновано заходи для поліпшення ситуації, що склалася. |
|
|
|
