Компанія КРКА є генеральним спонсором електронної версії Українського карділогічного журналу

МЕНЮ

АРХІВ НОМЕРІВ

Архів за попередні роки

№5 2008

11.2008 Проблемні статті
О.Я. Бабак, Н.А. Кравченко, С.В. Виноградова Фармакогенетика статинов: современный взгляд на проблему	O.Ya. Babak, N.A. Kravchenko, S.V. Vinogradova Statins pharmacogenetics: contemporary insight on the problem
Повышенное внимание, уделяемое сегодня фармакогенетике, обусловлено необходимостью выбора эффективных и доступных препаратов, что позволит избежать побочных эффектов. При некоторых полиморфных вариантах гена липопротеинлипазы не наблюдается регресса ишемической болезни сердца при применении статинов. У пациентов с сахарным диабетом 2-го типа с полиморфными вариантами гена белка, переносящего эфиры холестерина, отмечено отсутствие влияния статинов на уровень липопротеинов высокой плотности. Носители мутантного аллеля этого гена также характеризовались менее выраженным эффектом статинов на снижение смертности. Фармакогеномные исследования, которые включают обобщенный анализ многих генетических вариантов в нескольких генах, с большей вероятностью позволят получить достоверные результаты по сравнению с исследованием отдельных генов в малых популяциях.

11.2008 Аритмії серця
О.В. Срібна, О.С. Сичов, О.М. Романова Особливості медикаментозної терапії у пацієнтів з різними формами фібриляції та тріпотіння передсердь за даними клініко-епідеміологічного обстеження	О.V. Sribna, О.S. Sychov, О.М. Romanova Peculiarities of drug treatment in patients with different forms of atrial fibrillation and flutter according to the data of cli
На підставі даних проведеного дослідження визначено особливості лікувальної тактики у пацієнтів з різними формами фібриляції/тріпотіння передсердь (ФП/ТП) в амбулаторних умовах та проведено аналіз її особливостей згідно з міжнародними рекомендаціями з ведення пацієнтів з фібриляцією передсердь (2006). За даними проведеного дослідження, у більшості пацієнтів з уперше зареєстрованим пароксизмом ФП/ТП, пароксизмальною та персистуючою формами ФП/ТП застосовується тактика контролю ритму з використанням різних комбінацій антиаритмічних препаратів. Це відповідає загальносвітовим тенденціям щодо лікування хворих з наведеними формами ФП/ТП. У 79,1 % випадків засобом відновлення синусового ритму в обстежених була фармакологічна кардіоверсія, у 20,9 % пацієнтів застосовували електричну кардіоверсію. При аналізі застосування тактики медикаментозного відновлення синусового ритму в пацієнтів із вперше зареєстрованим пароксизмом, пароксизмальною чи персистуючою формами ФП/ТП в амбулаторних умовах виявлено, що у більшості випадків (60,6 %) застосовується новокаїнамід (прокаїнамід), у 1/4 хворих – аміодарон, лише у кожного десятого – пропафенон. Антиаритмічна медикаментозна терапія призначена у 63,6 % пацієнтів з уперше зареєстрованим пароксизмом ФП/ТП, 73,7 % хворих з пароксизмальною ФП/ТП та у всіх обстежених з персистуючою ФП/ТП. Лише у 62,5 % хворих з постійною ФП/ТП в амбулаторних умовах використовуються медикаментозні засоби контролю частоти шлуночкових скорочень, при цьому перевага надається монотерапії серцевими глікозидами, що не відповідає міжнародним та вітчизняним рекомендаціям. Недостатня увага приділяється профілактиці тромбоемболічних ускладнень при персистуючій та постійній формах ФП/ТП: лише 4,9 % хворих приймають антикоагулянтні засоби.

11.2008 Атеросклероз, ішемічна хвороба серця
А.Н. Пархоменко, О.С. Гурьева, А.В. Шумаков, В.H. Сосницкий Комбинированное применение магнитокардиографии и электрокардиографии высокого разрешения в диагностике резидуальной ишемии у больных с острым инфарктом миокарда	A.N. Parkhomenko, O.S. Gurjeva, A.V. Shumakov, V.N. Sosnitsky Combined use of magnetocardiography and high-resolution electrocardiography for diagnostics of residual ischemia in patients wit
В статье приведены результаты анализа диагностического значения таких неивазивных методик, как магнитокардиография и усредненная ортогональная электрокардиография высокого разрешения, в выявлении остаточной ишемии у больных, перенесших острый инфаркт миокарда. Обследование больных проводили на 10-е сутки острого инфаркта миокарда. В качестве эталонного метода использовали тредмил-тест по модифицированному протоколу Брюса. В соответствии с результатами нагрузочного тестирования пациенты были разделены на сопоставимые группы: без признаков ишемии миокарда при нагрузочном тестировании (n=8) и с положительным стресс-тестом (n=21), среди которых проводили сравнение магнитокардиографических (dJ₆₀T_e, dJ₆₀T_a, dT_a-T_e, dJ₆₀T_a1/2, dJ₆₀T_a2/2, dT_a-T_e1/2, dT_a-T_e2/2) и электрокардиографических (TotalQRS, Las, RMS; QTсd, JTсd, QT_apexсd, JT_apexсd, T_apexT_endcd and QTm, JTm, QT_apexm, JT_apexm, T_apexT_endm) показателей. Были получены отличия по показателям dJ₆₀T_a (p<0,01), dJ₆₀T_a1/2 (p<0,001) and T_apexT_end(Р<0,001) и TapexTendcd (Р=0,05). Учитывая отсутствие корреляционной взаимосвязи между показателями dJ₆₀T_a1/2 и T_apexT_endcd, была проведена оценка диагностических свойств этих показателей как в отдельности, так и в комбинации. Наилучшими свойствами (чувствительностью 95 %, специфичностью 100 %, положительной предсказательной ценностью 100 % и отрицательной предсказательной ценностью 89 %; Р<0,001) в выявлении ишемии миокарда в постинфарктном периоде обладал комбинированный критерий – dJ₆₀T_a1/2 > 7,15 град. или T_apexT_endcd > 36 мс. Увеличение диагностической эффективности при использовании комбинации данных показателей может быть обусловлено их различной электрофизиологической природой.

11.2008 Атеросклероз, ішемічна хвороба серця
О.В. Волошина, О.М. Ломаковський, М.І. Лутай, Т.І. Гавриленко Гіперреактивний тип імунної відповіді у хворих на стабільну стенокардію	О.V. Voloshyna, О.М. Lomakovsky, М.I. Lutay, Т.I. Gavrilenko Hyperreactive type of immune response in patients with stable angina
Мета роботи – дослідити зв'язок між вираженістю коронарного атеросклерозу і рівнем запальної імунної відповіді у хворих зі стабільною стенокардією. В 1-шу групу увійшли 34 пацієнти з хронічною ішемічною хворобою серця (ІХС) з нормальним спонтанним синтезом інтерлейкіну(ІЛ)-6 у мононуклеарних клітинах крові – 840 (260–1240) пг/мл (P>0,05 відносно контролю), в 2-гу групу – 81 пацієнт з високим рівнем ІЛ-6 – 3760 (2508–4874) пг/мл (Р=0,0001). У 70 % хворих зі стабільною стенокардією відзначено надмірну активацію імунокомпетентних клітин і значну секрецію цитокінів (фактор некрозу пухлини a, ІЛ-6, ІЛ-8, g-інтерферону), що супроводжується активацією системного імунного запалення у вигляді підвищення рівня С-реактивного білка. Вираженість коронарного атеросклерозу (ступінь стенозу і кількість уражених вінцевих судин) прямо пов'язана з гіперреактивним типом запальної імунної відповіді у хворих з хронічними формами ІХС. Не виявлено чіткого зв'язку рівня експресії ІЛ-6 мононуклеарними клітинами крові з частотою перенесеного інфаркту міокарда і факторами ризику атеросклерозу (артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом, курінням, ожирінням). Гіперпродукція мононуклеарними клітинами крові ІЛ-6, фактора некрозу пухлини a, ІЛ-8, g-інтерферону поєднується з дисфункцією ендотелію і зменшенням реваскуляризації стінки судини.

11.2008 Атеросклероз, ішемічна хвороба серця
И.К. Следзевская, Л.Н. Бабий, Е.П. Погурельская Оценка эффективности аортокоронарного шунтирования и аневризмэктомии у больных, перенесших инфаркт миокарда, при наблюдении в течение одного года	I.K. Sledzevskaya, L.N. Babiy, Е.P. Pogurelskaya Efficiency of coronary artery bypass grafting and aneurysmectomy in post-infarction patients through one year observation
Целью исследования было оценить эффективность операции аортокоронарного шунтирования (АКШ) и аневризмэктомии на протяжении года наблюдения и выделить наиболее значимые клинико-гемодинамические параметры прогрессирования или сохранения сердечной недостаточности, которые могут быть использованы для предварительной оценки эффективности оперативного вмешательства. Обследовано 118 больных, перенесших инфаркт миокарда, которым была произведена операция АКШ, у 24 больных сочетающаяся с аневризмэктомией. Наблюдение за больными проводили на протяжении года, контрольные визиты осуществляли через 6 и 12 мес. Были определены клинические особенности течения ишемической болезни сердца и изменения внутрисердечной гемодинамики в группе АКШ с аневризмэктомией и АКШ без аневризмэктомии. Отмечено восстановление коронарного резерва после проведения операции и резекции аневризмы у большинства больных (87 %), однако степень сердечной недостаточности у 62,5 % сохранялась или прогрессировала на протяжении года. Были выявлены наиболее значимые гемодинамические маркеры прогрессирования или сохранения сердечной недостаточности, которые могут быть установлены до операции АКШ и использованы при предварительной оценке эффективности указанного оперативного вмешательства.

11.2008 Атеросклероз, ішемічна хвороба серця
Л.П. Терешкевич, В.О. Шумаков, І.Е. Малиновська, Т.В. Талаєва, В.В. Братусь Особливості ендотеліальної функції у хворих у ранній післяінфарктний період на тлі терапії периндоприлом	L.P. Tereshkevich, V.O. Shumakov, I.Е. Malynovska, T.V. Talaeva, V.V. Bratus’ Peculiarity of endothelium function in patients on early postinfarction period against a background of therapy perindopril
Метою дослідження було вивчити зміни ендотелійзалежної дилатації плечової артерії у 29 пацієнтів віком у середньому (56,2±2,6) року з гострим інфарктом міокарда в ранній післяінфарктний період через 3 і 6 міс. Всім пацієнтам до базисної терапії, рекомендованої Європейським товариством кардіологів, додавали інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту периндоприл у дозі 4 мг. Одним з основних показників, що характеризують ендотеліальну функцію, є приріст діаметра плечової артерії у відповідь на реактивну гіперемію. Комплексне дослідження включало вивчення ендотеліальної функції, гемодинамічних параметрів з визначенням показників об'єму, товщини стінок і скоротливості лівого шлуночка, переносності фізичного навантаження, показників активізації системного запалення і оксидантного стресу, атерогенного потенціалу плазми. При першому обстеженні нормальну реакцію плечової артерії у відповідь на компресію відзначено тільки у 10,3 %, при другому – у 31,0 % і при третьому – у 69,0 % хворих. Цей показник збільшувався з (6,22±0,66) до (12,47±1,07) %. Протягом 6 міс лікування досягли сприятливого перебігу захворювання, який базувався на суттєвому зниженні активності процесів системного запалення, інтенсивності перекисного окиснення ліпідів і проатерогенної модифікації ліпідів. Позитивну динаміку відзначено вже через 3 міс лікування з наступними прогресивними змінами через 6 міс.

11.2008 Артеріальна гіпертензія
В.И. Целуйко, О.В. Пелецкая Влияние полиморфизма I/D гена ангиотензинпревращающего фермента на эффективность лизиноприла	V.I. Tseluyko, O.V. Peletskaya Influence of the angiotensin-converting enzyme gene I/D polymorphism on the effectiveness of lisinopril
С целью изучения влияния полиморфизма I/D гена ангиотензинпревращающего фермента на эффективность антигипертензивной терапии проводили обследование 48 больных с артериальной гипертензией и их лечение лизиноприлом в течение 6 мес. Достигнуто достоверное снижение систолического, диастолического артериального давления и гипертрофии миокарда левого желудочка, как во всей группе, так и по различным генотипам. Сравнительный анализ полученных данных установил более выраженное снижение артериального давления в динамике терапии у пациентов с генотипом II.

11.2008 Артеріальна гіпертензія
С.А. Тихонова, К.В. Литовкин Полиморфизм гена эндотелиальной NO-синтазы у мужчин молодого возраста с различными уровнями артериального давления и наследственным анамнезом по артериальной гипертензии	S.А. Тykhonova, К.V. Litovkin Polymorphism of endothelium NO-synthase gene in young men with different levels of blood pressure and hereditary anamnesis of ar
Оценена ассоциация частотного распределения двух вариантов полиморфизма гена eNOS (4ab полиморфизм и Glu-Asp298 мутации) с наследственным анамнезом (НА) по артериальной гипертензии (АГ). Обследовано 89 мужчин в возрасте 18–35 лет, жителей Одессы и Одесской области, с нормальным, высоким нормальным артериальным давлением (ВНАД) и первичной АГ 1-й степени. Оценивали уровни АД по данным офисного измерения, факторы сердечно-сосудистого риска и эхокардиографии, параметры левого предсердия (ЛП) и левого желудочка (ЛЖ). Для генотипирования полиморфизмов гена eNOS использовали метод полимеразной цепной реакции при помощи пар праймеров. Наличие продуктов амплификации детектировали в 2 % агарозном геле с помощью системы видеодокументации «ImaGo» («B&L Systems»). Установлено, что у молодых мужчин Одесского региона с нормальным АД частотные характеристики полиморфизмов гена eNOS соответствуют таковым у здоровых людей в белой европейской популяции. Выявлены ассоциация полиморфизма 4a/b гена eNOS с НА по АГ и структурными изменениями ЛП и ЛЖ; а также увеличение частоты носительства 4а аллеля у лиц с ВНАД и АГ, с избыточной массой тела, курильщиков и лиц с гиподинамией. Присутствие мутации Glu-Asp298 гена eNOS не ассоциируется с НА по АГ, но чаще отмечается у курильщиков, лиц с большими уровнями систолического АД и влияет на структурные параметры ЛЖ. Для мультиаллельного полиморфизма eNOS достоверные не зависимые от НА по АГ различия выявлены между лицами с нормальным и повышенным АД.

11.2008 Артеріальна гіпертензія
В.В. Батушкін Зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки та рівнів прозапальних цитокінів у післяінфарктний період у хворих похилого віку з артеріальною гіпертензією при тривалому лікуванні інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту та діуретиком	V.V. Batushkin Сhanges of intracardial hemodynamics and proinflammatory cytokines levels in postinfarction period at elderly patients with arte
Мета роботи – визначення впливу комбінації периндоприлу та індапаміду впродовж 6 міс на клінічний перебіг артеріальної гіпертензії (АГ) в осіб похилого віку в післяінфарктний період, на динаміку артеріального тиску (АТ) та змiни внутрішньосерцевої гемодинаміки. Обстежено 162 хворих на АГ віком у середньому (71,3±6,8) року, що перебували на лікуванні з приводу гострого інфаркту міокарда із зубцем Q. Вихідні значення АТ становили: систолічний – (147,5±16,2), діастолічний – (84,3±6,8) мм рт. ст. Аналізували показники функції ендотелію та лабораторні фактори запалення. Терапія периндоприлом та індапамідом протягом 6 міс сприяла зменшенню середньодобового рівня АТ на (8,2±0,6) мм рт. ст. Комбінація периндоприлу та індапаміду у хворих на АГ похилого віку більш активно, ніж каптоприл, впливала на ознаки лівошлуночкової недостатності та дисфункцію лівого шлуночка, запобігаючи прогресуванню післяінфарктного ремоделювання. Застосування периндоприлу в комплексній терапії хворих на АГ позитивно впливало на динаміку рівня С-реактивного протеїну та інших прозапальних цитокінів, достовірно зменшуючи рівень показників системного запалення протягом 6 міс лікування. Застосування периндоприлу та індапаміду позитивно впливає на відновлення функції ендотелію судин у хворих на АГ у післяінфарктний період.

11.2008 Артеріальна гіпертензія
С.Н. Коваль, О.В. Мысниченко Небиволол в лечении больных с гипертонической болезнью и сопутствующим абдоминальным ожирением	S.N. Koval, O.V. Mysnichenko Nebivolol in the treatment of patients with essential hypertension and concomitant abdominal obesity
Цель работы – изучение влияния небиволола на суточный профиль артериального давления (АД), показатели ремоделирования левого желудочка сердца и стенок сонных артерий, параметры липидного и углеводного обмена у больных с гипертонической болезнью в сочетании с абдоминальным ожирением. Обследовано 39 больных в возрасте 32–64 лет с гипертонической болезнью, повышением АД 1–2-й степени в сочетании с абдоминальным ожирением 1-й степени в динамике монотерапии небивололом в течение 12 нед. Монотерапия небивололом оказывала выраженное антигипертензивное действие, приводила к достоверному улучшению показателей суточного профиля АД, диастолической функции левого желудочка сердца, статистически значимому снижению инсулинорезистентности и уровней триглицеридов в сыворотке крови.