Компанія КРКА є генеральним спонсором електронної версії Українського карділогічного журналу

МЕНЮ

АРХІВ НОМЕРІВ

Архів за попередні роки

№4 2008

Популяційна кардіологія
І.М. Горбась, Л.Г. Воронков Епідеміологічні аспекти хронічної серцевої недостатності у дорослого населення України	I.M. Gorbas', L.G. Voronkov Epidemiological aspects of chronic heart failure among adult population of Ukraine
З метою вивчення статево-вікових аспектів поширеності хронічної серцевої недостатності (ХСН) та її взаємозв'язку з факторами ризику серед дорослого населення України проведено стандартизоване обстеження 4390 осіб (2129 чоловіків і 2261 жінки) віком 20–69 років. Встановлено, що стандартизований за віком показник поширеності ХСН у популяції становить 1,7 %. Частота цього патологічного стану серед жінок у середньому вдвічі більша, ніж серед чоловіків, і становить відповідно 2,4 і 1,1 %. Поширеність ХСН зростає з віком серед чоловіків від 0,2 % в 30–39 років до 4,5 % в 60–69 років і серед жінок від 1,3 % в 30–39 років до 6,2 % в 60–69 років. Серед обстежених із ХСН кожний другий (55,1 %) страждає на ішемічну хворобу серця (ІХС), а 75,6 % осіб мають підвищений рівень артеріального тиску. Найбільш поширеними після артеріальної гіпертензії (АГ) чинниками ризику серед осіб із ХСН є ожиріння (59,0 %), гіперхолестеринемія (52,9 %) та недостатня фізична активність (52,6 %). У кожного четвертого в цій групі виявляється гіпертригліцеридемія, кожний шостий страждає на цукровий діабет. Серед осіб без проявів ХСН достовірно менший відсоток хворих з ІХС (3,7 %) і АГ (51,0 %). У цій групі вдвічі менше людей з ожирінням і майже втричі менше хворих на цукровий діабет, в 3,5 разу менше курців, достовірно менше тих, хто вживає алкогольні напої, а також людей, що ведуть малорухомий спосіб життя.

Популяційна кардіологія
Е.А. Кваша Гипертриглицеридемия: распространенность, динамика и прогностическая значимость для смертности	E.A. Kvasha Hypertriglyceridemia: prevalence, dynamics and prognostic value for mortality
Цель исследования – изучение динамики распространенности гипертриглицеридемии (ГТГ) по данным обследований населения возраста 20–59 лет и оценка вклада триглицеридов (ТГ) в общую смертность и смертность от сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ). Проведено два независимых стандартизированных обследования жителей г. Киева в возрасте 20–59 лет (соответственно 2170 и 1782 лиц) с интервалом в 20 лет. В качестве критерия ГТГ использовали уровень ТГ 190 мг/дл (2,1 ммоль/л) и больше. Объект проспективного наблюдения – выборка мужчин и женщин в возрасте 40–59 лет (n=3019). На протяжении 20 лет изучали случаи смерти и анализировали их связь с факторами риска (ФР). За 20 лет распространенность ГТГ у мужчин не изменилась, у женщин – увеличилась в 2,3 раза и составляет соответственно 13,4 и 16,9 %. Более значимо увеличились уровни ТГ во всех возрастных группах как мужчин, так и женщин. Атрибутивный риск, связанный с ГТГ, у женщин составляет 70,3 % – для ишемической болезни сердца и 79,5 % – для сосудистых поражений головного мозга. Это в 2,5–6,5 раза больше, чем аналогичные показатели у мужчин (28,6 и 12,3 %). ГТГ у мужчин не является самостоятельным ФР смерти от ССЗ и не влияет на продолжительность жизни. Уровень ТГ у женщин имеет независимое прогностическое значение, а его вклад в смертность от ССЗ составляет 26 %. Для улучшения здоровья населения необходимо объединить усилия врачей по коррекции всего спектра нарушений липидного обмена у пациентов (в том числе и уровня ТГ) с активной первичной профилактикой, направленной на повышение информированности населения о последствиях высокого содержания ТГ, необходимости их измерения и изменения стиля жизни, что может существенно улучшить липидный профиль.

Атеросклероз, ішемічна хвороба серця
О.М. Пархоменко, О.С. Гур'єва, О.І. Іркін, Г.В. Пономарьова, Т.І. Гавриленко, Н.О. Рижкова. Виділення хворих з високим ризиком розвитку ускладнень при тривалому спостереженні після гострого інфаркту міокарда: значення маркерів системного запалення	O.M. Parkhomenko, O.S. Guryeva, O.I. Irkin, G.V. Ponomaryova, T.I. Gavrilenko, N.O. Ryzhkova. Identification of patients with increased risk of long-term complications after acute myocardial infarction: value of systemic i
При вивченні ролі факторів системного запалення С-реактивного білка (СРБ) (n=234), фактора некрозу пухлини a (ФНП-a)(n=134) та рівня фібриногену (n=772) у хворих, які перенесли гострий інфаркт міокарда (ГІМ), було виявлено їх значну прогностичну роль щодо розвитку повторного інфаркту, або настання кардіальної смерті у віддалений період після ГІМ. Підвищення кількості лейкоцитів понад 10,2·109/л на 1-шу добу ГІМ та понад 7,5·109/л на 10-ту добу ГІМ є високодостовірним незалежним фактором ризику кардіальної смерті протягом 5 років спостереження. Підвищення рівня лейкоцитів на 10-ту добу ГІМ також призводить до значного зростання частоти розвитку повторного інфаркту. Реєстрація концентрацій ФНП-a більше 43,0 пг/л пов'язана з високим ризиком настання кардіальної смерті протягом 5 років після ГІМ (Р<0,05). Значне зростання частоти реєстрації кардіальної смерті спостерігали при зниженні рівня СРБ з 1-ї на 10-ту добу ГІМ менше ніж на 6 мг/л (Р<0,001). Рівень СРБ при госпіталізації хворих корелює з розмірами некрозу міокарда, а динаміка зниження показника СРБ – із прохідністю інфаркт-зумовлюючої артерії. Отримані дані свідчать про можливість проведення ранньої оцінки ризику несприятливого перебігу захворювання у хворих, які перенесли ГІМ, з використанням маркерів системного запалення.

Атеросклероз, ішемічна хвороба серця
И.К. Следзевская, Л.Н. Бабий, С.Ю. Савицкий, Н.П. Строганова, А.Н. Липовецкий. Артериальная гипертензия при инфаркте миокарда: клинико-функциональные параллели	I.K. Sledsevskaya, L.N. Babiy, S.Yu. Savitskiy, N.P. Stroganova, A.N. Lipovetskiy. Arterial hypertension and myocardial infarction: clinical and functional parallels
Цель работы – изучить влияние артериальной гипертензии (АГ) на некоторые клинико-функциональные параметры, обусловливающие уровень восстановления работоспособности у больных, перенесших инфаркт миокарда (ИМ). Обследование 170 больных, перенесших ИМ, проведено на 7–8-й день и через 3–6 мес от начала заболевания. У 139 больных выявлена гипертоническая болезнь II–III стадии. У 79 больных в течение первого полугодия после ИМ проведена операция аортокоронарного шунтирования (АКШ). В группу сравнения вошли 31 больной с высоким риском без АГ, у которых была проведена операция АКШ. В группу среднего риска отнесены 60 больных с ИМ и АГ, которые после окончания лечения в стационаре проходили реабилитацию в кардиологическом санатории. Обследование этой группы больных проведено через 3 мес после ИМ. Всем больным с высокой степенью риска (n=110) провели коронароангиографию (КАГ) и операцию АКШ. У 24 больных во время КАГ брали кровь из коронарного синуса для определения содержания эндотелина. Уровень альдостерона в периферической крови определяли 44 больным, 60 больным группы среднего риска после окончания санаторного этапа реабилитации проведены суточное мониторирование артериального давления (АД) и велоэргометрия. Установлено, что АГ оказывает влияние на течение ишемической болезни сердца (ИБС) у больных, перенесших ИМ, за счет увеличения морфологического поражения венечных сосудов, усугубления эндотелиальной дисфункции и повышения продукции альдостерона. Снижение экономичности работы с увеличением потребности миокарда в кислороде происходит даже после достижения оптимального АД. Это должно учитываться при оценке восстановления работоспособности. На основании адекватного выполнения физической нагрузки выше уровня III функционального класса у 75 % больных со средним уровнем риска течения ИБС через 2 мес после перенесенного ИМ с АГ может быть рекомендован возврат к труду. Для выяснения причин низкой переносимости физической нагрузки после ИМ при значительном нарушении кинеза миокарда, наличии гипертрофии и дисфункции левого желудочка АГ является дополнительным показанием к проведению коронароангиографии.

Атеросклероз, ішемічна хвороба серця
Н.А. Рыжкова, Т.И. Гавриленко, А.Н. Ломаковский, Л.В. Якушко, С.В. Волошина, М.И. Лутай. Состояние иммунной системы у больных со стабильной стенокардией в зависимости от инфицирования Chl. pneumoniae	N.A. Ryzhkova, T.I. Gavrilenko, A.N. Lomakovskiy, L.V. Yakushko, S.V. Voloshina, M.I. Lutay. State of the immune system in patients with stable angina depending on the infectioning of Chl. pneumoniae
Целью работы было исследование состояния иммунной системы у больных со стабильной стенокардией в зависимости от инфицирования Chl. pneumoniae. Обследованы 73 больных со стабильной стенокардией и 21 практически здоровый человек. Комплекс иммунологических исследований состоял из определения клеточных (функциональное состояние нейтрофильных гранулоцитов и мононуклеаров) и гуморальных факторов (уровни иммуноглобулинов, циркулирующих иммунных клеток (ЦИК), С-реактивного белка (СРБ), sCD40L, sICAM, sVCAM) периферической крови. Результаты исследования показали, что у больных cо стабильной стенокардией с наличием хламидийной инфекции повышается уровень факторов, формирующих системное воспаление (ЦИК, СРБ, sCD40L, CD40, sVCAM). Также имеется гиперпродукция интерлейкина-8, что способствует активной мобилизации нейтрофильных гранулоцитов в очаг воспаления, у которых повышена способность к адгезии (CD11а) и апоптозу (CD95). Установленный более низкий уровень секреции мононуклеарами фактора некроза опухоли a и g-интерферона у больных со состабильной стенокардией с хламидийной инфекцией повышает восприимчивость организма к инфицированию.

Атеросклероз, ішемічна хвороба серця
В.П. Колодченко. Зміни пропорцій тіла в пацієнтів з ішемічною хворобою серця	V.P. Kolodchenko. Changes of body proportions in patients with ischemic heart disease
Мета – встановити зміни пропорцій будови тіла хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) і довести, що розвитку захворювання сприяють визначені комбінації показників. Вивчали соматичний розвиток 161 чоловіка і 265 жінок віком 20–100 років, хворих на ІХС, в якості контролю обстежили 310 здорових осіб, зіставних за статтю, віком і етнічною приналежністю. У хворих і здорових вимірювали масу тіла, 11 довжинних, 11 широтних, 5 кутових розмірів, 10 обхватів і 10 шкірно-жирових складок. Вирахували пропорції тіла. Аналіз розрахунків дозволив встановити порушення багатьох пропорцій тіла у хворих на ІХС порівняно зі здоровими, що підтверджує закономірності, отримані при аналізі загальних антропометричних показників.

Артеріальна гіпертензія
Ю.М. Сіренко, Г.Д. Радченко, В.І. Казмирук. Результати опитування лікарів, що лікують пацієнтів з артеріальною гіпертензією	Yu.M. Sirenko, G.D. Radchenko, V.I. Kazmyruk. Results of survey among physicians, who treated hypertensive patients
Метою дослідження було оцінити за допомогою анонімного анкетування рівень обізнаності лікарів щодо сучасних рекомендацій з лікування артеріальної гіпертензії (АГ) та виявити основні, на думку опитаних, причини недостатнього контролю артеріального тиску (АТ) у пацієнтів з АГ. За допомогою розробленої авторами анкети проведено анонімне опитування 66 лікарів, що лікують пацієнтів з АГ у Черкаській області. Більшість опитаних лікарів знають про сучасні рекомендації щодо лікування пацієнтів з АГ, але в практичній діяльності не дуже активно застосовують свої знання. Всупереч рекомендаціям з профілактики та лікування АГ, близько 30 % лікарів не рекомендують своїм пацієнтам корекцію способу життя та тільки 48,4 % з тих, що надають рекомендації, контролюють їх виконання, 21 % лікарів вважають за необхідне призначати препарати центральної дії як препарати першого ряду та 19,7 % лікарів вважають, що в лікуванні пацієнтів з АГ одними з основних препаратів є препарати метаболічної дії. Дози антигіпертензивних препаратів, що за твердженням самих лікарів, вони призначають своїм пацієнтам для контролю АТ, є значно меншими, ніж рекомендовані виробниками, та майже збігаються з даними фактичного призначення ліків. Для покращання ефективності лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією, на думку опитаних лікарів, необхідно зробити більш доступними для пацієнта сучасні ліки, призначати зручну схему лікування, роз'яснювати пацієнту, чому необхідно лікуватися, та контролювати призначення.

Артеріальна гіпертензія
Н.І. Ярема. Есенціальна гіпертензія у жінок у період постменопаузи: особливості кальцієвого обміну та стану мінеральної щільності кісткової тканини	N.I. Yarema. Essential hypertension in postmenopausal women: peculiarity of calcium metabolism and mineral density of bone tissue
Вивчено показники кальцієвого обміну і мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у 154 хворих на есенціальну гіпертензію (ЕГ), у тому числі у 93 жінок у постменопаузальний період. При прогресуванні ЕГ спостерігали демінералізацію кісткової тканини, підвищення рівня паратгормону, зниження рівня кальцію в крові та збільшення його екскреції з сечею. У жінок з ЕГ у постменопаузальний період виявлено достовірне зниження МЩКТ і збільшення частоти остеопорозу порівняно з пацієнтками репродуктивного віку. Незалежними предикторами прогресування остеопорозу в жінок з ЕГ виявилися фактор настання менопаузи і ступінь підвищення артеріального тиску.

Артеріальна гіпертензія
Л.С. Холопов, В.Г. Яковенко, Л.В. Лукашенко, А.Э. Багрий. Лечение артериальной гипертензии у больных пожилого и старческого возраста: дополнительный анализ открытого исследования ПРОЛОНГЕР-2	L.S. Kholopov, V.G. Yakovenko, L.V. Lukashenko, A.E. Bagriy. Arterial hypertension treatment in elderly and very old patients: additional analysis of the open-label study PROLONGER-2
Целью дополнительного анализа исследования ПРОЛОНГЕР-2 явилась оценка эффективности и безопасности антигипертензивной терапии селективным b-адреноблокатором метопрололом ретардом у больных пожилого и старческого возраста с эссенциальной гипертензией I–ІІ степени в течение одного месяца. Такая терапия обеспечивала устойчивое снижение систолического и диастолического артериального давления, плавное и стабильное снижение частоты сокращений сердца, улучшение клинических проявлений (уменьшение головных болей, сердцебиений, эпизодов покраснения лица, количества приступов стенокардии у лиц с сопутствующей ишемической болезнью сердца). При этом метопролол ретард хорошо переносился пациентами пожилого и старческого возраста с артериальной гипертензией, побочные эффекты при его применении развивались редко. Врачи-терапевты широкой практики обычно используют у пациентов пожилого возраста более низкие дозы метопролола ретарда, чем это возможно.

Артеріальна гіпертензія
В.К. Тащук, Є.І. Шоріков, Д.В. Шорікова. Вплив тривалої терапії раміприлом та лосартаном на структурно-функціональні зміни міокарда у пацієнтів з гіпертонічною хворобою	V.K. Tashchuk, E.I. Shorikov, D.V. Shorikova. Influence of the long-term therapy with ramipril and losartan on structural and functional changes of myocardium in patients wit
Досліджено вплив раміприлу та лосартану на параметри гіпертрофії та ремоделювання лівого шлуночка і внутрішньосерцеву гемодинаміку після 12-тижневого лікування хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ішемічною хворобою серця. Встановлено, що застосування раміприлу та лосартану сприяє зворотному розвитку гіпертрофії лівого шлуночка та регресу ремоделювання серцевого м'яза. Обидва препарати виявляють виражений антигіпертензивний ефект, позитивно впливаючи на внутрішньосерцеву гемодинаміку. Вплив лосартану виявився більш значним на кінцеві об'єми лівого шлуночка, раміприлу – на ліве передсердя.