2007
Наукова настанова AHA/ACC/ESC, 2007р.
European Heart Journal (2007) 28, 3076-3093
Значення ендоміокардіальної біопсії у веденні серцево-судинних захворювань
Значення ендоміокардіальної біопсії (ЕМБ) в діагностиці та лікуванні серцево-судинних захворювань у дорослих і дітей залишається дискусійним, а також широко відрізняється практика серед кардіо-васкулярних центрів. Існує потреба в ЕМБ тому, що специфічні хвороби міокарда, яких об'єднує один прогноз і лікування, рідко діагностуються неінвазивними методами дослідження. Для не спеціалістів існує особлива потреба у знайденні інформованого клінічного рішення щодо ЕМБ із співставленням ризику та цінності процедури, так як у відповідній опублікованій літературі, як правило, описуються специфічні хвороби серця, які діагностовані тільки після ЕМБ. Для вирішення цієї проблеми була скликана багатопрофільна група експертів з кардіоміопатій та серцево-судинної патології Американською асоціацією серця (AHA), Американською колегією кардіологів (ACC) і Європейським товариством кардіологів (ESC). Робоча група ідентифікувала 14 сценаріїв, в кожному з яких оцінюється і порівнюється діагностична, прогностична і терапевтична цінність ЕМБ з ризиком процедури.
Повна версія (англійською): http://www.escardio.org/guidelines-surveys/esc-guidelines/GuidelinesDocuments/guidelines-endomyocardial-biopsy-FT.pdf
Рекомендації Європейського товариства кардіологів, 2007р.
Український кардіологічний журнал 2008, додаток 2.
Основні положення рекомендацій з діагностики та лікування клапанної хвороби серця (набутих вад серця).
Рекомендації присвячені клапанним вадам серця у дорослих і підлітків і не розповсюджуються на вади серця внаслідок ендокардиту та на вроджені вади серця у дорослих, так як Європейським товариством кардіологів вже розроблені відповідні рекомендації з лікування цих хвороб.
Ехокардіографія є основним методом як для підтвердження діагнозу клапанної хвороби серця (КХС), так і для оцінки її важкості та прогнозу. При оцінці важкості КХС необхідно перевіряти послідовність між різними ехокардіографічними вимірами, також як і з анатомією, і механізмами КХС. Також необхідно перевіряти послідовність з клінічною оцінкою.
Повна версія (англійською): http://www.escardio.org/guidelines-surveys/esc-guidelines/GuidelinesDocuments/guidelines-VHD-FT.pdf
Матеріали рекомендацій з діагностики та лікування цукрового діабету, переддіабету і серцево-судинних захворювань, розроблені Європейським кардіологічним товариством (ESC) і Європейською асоціацією з вивчення цукрового діабету (EASD), 2007р.
Український медичний часопис - № 2 (58) - ІІІ/ІV 2007.
Цукровий діабет і серцево-судинні захворювання
В січні 2007 року увазі кардіологів на інтернет-сайті Європейського кардіологічного товариства були представлені нові рекомендації з діагностики та лікування цукрового діабету (ЦД), переддіабету і серцево-судинних захворювань (ССЗ). ЦД і ССЗ розглядаються як дві сторони однієї медалі: по-перше - ЦД розцінюється як стан, що сприяє розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС); по-друге - у багатьох пацієнтів з ІХС відмічають ЦД чи переддіабетичний стан.
Метою цих рекомендацій є покращення лікувально-профілактичної допомоги пацієнтам з вираженим ЦД і хворим із порушеною толерантністю до глюкози з високим ризиком розвитку ЦД, а також підвищення ефективності терапії ССЗ в описаній популяції.
Рекомендації ESC, 2007р.
Науково-практичний медичний журнал "Medicine Review" №2 (02), 2008р.
Профілактика серцево-судинних захворювань
Рекомендації Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology, ESC) з профілактики серцево-судинних захворювань (2007р.) замінили відповідні рекомендації 2003р. і розглядаються як одні з базисних програм із розвитку превентивної кардіології в європейських країнах на близьке майбутнє. В оновлених рекомендаціях внесено ряд принципових змін: переглянуті пріоритети і цілі профілактичних заходів; збільшений вклад в профілактику кардіоваскулярної патології з боку лікарів загальної практики і середнього медичного персоналу; посилений акцент на необхідність модифікації способу життя пацієнтів (збільшення фізичної активності, нормалізації маси тіла, боротьби з курінням); переглянуті підходи до оцінки кардіоваскулярного ризику в осіб молодого віку; додані детальніше розділи по таким факторам ризику як стать, частота серцевих скорочень, індекс маси тіла/окружність талії, патологія нирок. Крім цього, рекомендації інформують лікарів про Європейську хартію здоров'я серця (European Heart Health Charter), коротко знайомлять з її цілями та задачами.
Рекомендації АСС/AHA/SCAI, 2007р.
Науково-практичний медичний журнал "Medicine Review" №1 (01), 2008р.
Черезшкірні коронарні втручання
В кінці 2007р. опубліковані оновлення до рекомендацій ACC/AHA/SCAI по черезшкірних коронарних втручаннях (ЧКВ) від 2005р. Інформація про оновлення розміщена в журналах Circulation, Journal of the American College of Cardiology і Catheterization and Cardiovascular Interventions, а також на офіційних сайтах Американського товариства кардіологів (American College of Cardiology, ACC), Американської асоціації серця (American Heart Association, AHA) і Товариства із серцево-судинних втручань та ангіографії (Society for Cardiovascular Angiography and Interventions, SCAI).
Найважливіші зміни торкаються наступних питань: тактика ведення хворих із нестабільною стенокардією та інфарктом міокарда без підйому сегмента ST; діагностичні інструменти для оцінки ризику; критерії відбору хворих для коронарної ангіографії; полегшені ЧКВ; рятувальні ЧКВ; ЧКВ після успішного тромболізису; ЧКВ в осіб, які не підлягали фібринолізу; допоміжна антитромбоцитарна і антикоагулянтна терапія; вторинна профілактика коронарних подій після ЧКВ.
Повна версія (англійською): http://circ.ahajournals.org/cgi/reprint/117/2/261.pdf
Оновлені рекомендації АНА/АСС, 2007р.
Науково-практичний медичний журнал "Medicine Review" №1 (01), 2008р.
Ведення хворих з інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST
В кінці грудня 2007р. з'явилися довгоочікувані оновлення до рекомендацій АНА/АСС по веденню хворих з інфарктом міокарда (ІМ) з підйомом сегмента ST від 2004р. Два великих і авторитетних кардіологічних товариств - Американська асоціація серця (American Heart Association, AHA) і Американське товариство кардіологів (American College of Cardiology, ACC) переглянули доказову базу, приймаючи до уваги дослідження останніх 4 років, і внесли ряд змін до рекомендацій.
Одним із ключових висновків стало те, що найгостріша потреба в боротьбі з ІМ сьогодні - не в ліках і не в нових технологіях, а в удосконаленні системи охорони здоров'я в цілому, від ургентної допомоги до профілактики. Інші оновлення торкаються ряду підходів до фармакотерапії (особливо застосування антитромбоцитарних препаратів і антикоагулянтів), інвазивної стратегії лікування і профілактики. Особливий інтерес представляють застереження щодо призначення ?-блокаторів і нестероїдних протизапальних препаратів у хворих з ІМ.
Повна версія (англійською): http://circ.ahajournals.org/cgi/reprint/117/2/296.pdf
ESC/ACC/AHA/WHF, 2007р.
Науково-практичний медичний журнал "Medicine Review" №1 (01), 2008р.
Нове всесвітнє визначення інфаркта міокарда: в центрі уваги тропонін
Об'єднана робоча група Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology, ESC), Американської колегії кардіологів (American College of Cardiology, ACC), Американської асоціації серця (American Heart Association, AHA) і Всесвітньої федерації серця (World Heart Federation, WHF) розробила нове всесвітнє визначення інфаркта міокарда (ІМ). Довгоочікуваний консенсус був представлений медичному суспільстві в жовні 2007р. і опублікований на офіційних сайтах АСС, АНА і ЕSC. Згідно до нового консенсусу визначено 5 різних форм ІМ залежно від етіопатогенезу. Червоною ниткою через весь консенсус проходить визначення кардіальних біомаркерів, перш за все тропоніна. Огляд найважливіших аспектів консенсусу починається з опису окремих методик діагностики і закінчується коротким викладом нової класифікації ІМ.
Повна версія (англійською): http://www.escardio.org/guidelines-surveys/esc-guidelines/GuidelinesDocuments/guidelines-universal-MI-FT.pdf
Асоціація кардіологів України, 2007 р.
За редакцією проф. В.М. Коваленка, проф. М.І. Лутая, проф. Ю.М. Сіренка
Серцево-судинні захворювання: класифікація, стандарти діагностики та лікування
Текст рекомендацій базується на перших українських стандартах надання допомоги кардіологічним хворим. З моменту їх затвердження Наказом № 436 Міністерства охорони здоров'я від 03.07.2006 року вітчизняна кардіологія зробила крок назустріч лікарям і пацієнтам. Ці стандарти було підготовлено за участю усіх провідних спеціалістів-кардіологів України. Розробку документу було почато в 2004 р. під керівництвом тодішнього головного кардіолога МОЗ, члена-кореспондента АМН України, проф. К.М. Амосової. Потім цю роботу було продовжено співробітниками ННЦ "Інститут кардіології імені М.Д. Стражеска" під керівництвом його директора, Головного спеціаліста МОЗ з внутрішніх хвороб, члена-кореспондента АМН України, проф. В. М. Коваленка. Текст стандартів неодноразово проходив громадські обговорення та рецензування на різних рівнях та етапах його підготовки і затвердження. В стандарти увійшли сучасні положення, які довели свою ефективність протягом тривалого періоду їх використання в світовій клінічній практиці. Рекомендації є офіційним документом Української асоціації кардіологів, метою якого є покращення діагностики та лікування серцево-судинних захворювань у нашій країні. Вони призначені для кардіологів, терапевтів, кардіохірургів, сімейних лікарів, а також викладачів вищих медичних навчальних закладів.
Робоча група з проблем атеросклерозу та хронічних форм ІХС Асоціації кардіологів України.
Методичні рекомендації. Дисліпідемії: діагностика, профілактика та лікування, 2007 р.
Серцево-судинні захворювання посідають перше місце в структурі смертності громадян України (62,5 %), причому в переважній більшості випадків основою їх патогенезу є атеросклеротичне ураження кровоносних судин, що зумовлює в 66,6 % розвиток ішемічної хвороби серця (ІХС), а в 21,5 % - цереброваскулярних захворювань. Експериментальні, епідеміологічні і клінічні дослідження, проведені за останні 50 років, виявили тісний зв'язок між порушенням ліпідного спектра (дисліпідеміями) і розвитком атеросклерозу. За даними ННЦ "Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска" АМН України в українській популяції підвищення рівня загального холестерину в працездатному віці відзначається в середньому в 50 % випадків. На теперішній час встановлено прямий кореляційний зв'язок між захворюваністю і смертністю від ІХС, з одного боку, і рівнем холестерину в крові, з іншого, а гіперхолестеринемія, поряд з палінням, ожирінням, артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом і віком визначена головним предиктором розвитку атеросклерозу і його ускладнень.
Європейське товариства кардіологів.
Журнал "Внутрішня медицина" № 1, 2007 р.
Рекомендації з діагностики та лікування стабільної стенокардії, 2006 р.
У 2006 році Європейським товариством кардіологів на чолі з професором Kim Fox були розроблені новітні рекомендації з діагностики та лікування стабільної стенокардії. Уільям Геберден уперше запропонував поняття "стенокардія" ("angina pectoris") у 1772 році для описання "відчуття стискання та неспокою" у грудях, в основному пов'язане з фізичним навантаженням. На сьогодні стабільна стенокардія є клінічним синдромом, що характеризується дискомфортом у грудях, щелепі, лопатці, спині або руках; зумовлюється, як правило, фізичним навантаженням або емоційним перенапруженням і усувається після відпочинку або вживання нітрогліцерину. Оновлення рекомендацій із діагностики та лікування стабільної стенокардії, проведене на чолі з професором Kim Fox, є своєчасним, актуальним, методично обгрунтованим і таким, що в багатьох позиціях може бути впровадженим в Україні.
Європейське товариство кардіологів.
Журнал "Внутрішня медицина" № 2, 2007 р.
Актуальні аспекти ведення пацієнтів з аортальними вадами серця, 2007 р.
Опубліковані нещодавно в журналі European Heart Journal рекомендації Європейського товариства кардіологів по веденню пацієнтів з клапанними хворобами серця (КХС) - Guidelines on the management of valvular heart disease - в нашій крайні викликає особливий інтерес. Ревматичні вади серця у Європі діагностують переважно у молодих емігрантів із країн, що розвиваються, вклад інфекційного ендокардиту залишається незмінним, і, як стверджують експерти, сьогодні домінують КХС дегенеративного ґенезу: частіше трапляються аортальний стеноз і мітральна регургітація, рідше аортальна регургітація і мітральний стеноз. КХС широко розповсюджені, їх механізми прогресування є достатньо вивчені, при цьому велику увагу приділяють супутній патології - атеросклероз, ниркова недостатність, хронічні обструктивні захворювання легень. Основним методом діагностики залишається ехокардіографія, а що стосується клінічних рішень і тактики ведення пацієнтів, то їх визначають із врахуванням доказової бази, які представлені в рекомендаціях. Удосконалення технологій протезування, запровадження перкутанних втручань і встановлення особливостей фармакотерапії відображають актуальність проблеми КХС.
Європейське товариства кардіологів.
Журнал "Внутрішня медицина" № 3, 2007 р.
Рекомендації з діагностики та лікування мітральних вад, 2007
Хоча клапанні хвороби серця (КХС) є менш поширеними в індустріалізованих країнах, ніж ішемічна хвороба серця, серцева недостатність чи артеріальна гіпертензія, ці рекомендації є цікаві з кількох причин: 1) при КХС часто потрібні інтервенційні втручання; 2) зроблений значний поступ в розумінні їх патофізіології; 3) за останні роки змінилась популяція пацієнтів. Краща профілактика стрептококової інфекції привела до зменшення випадків ревматичних уражень клапанів, в той час як збільшилась кількість дегенеративних клапанних хвороб в індустріалізованих країнах. Перше місце посідає аортальний стеноз внаслідок кальцифікації, другою за частотою є мітральна недостатність; 4) стандартом діагностики для оцінки структури і функції серцевих клапанів є ехокардіографія; 5) лікування КХС полягає не лише у протезуванні клапанів, але й інтенсивно впроваджуються реконструктивні і черезшкірні інтервенційні технології.
Європейське товариство кардіологів.
Журнал "Внутрішня медицина" № 5, 2007 р.
Рекомендації з профілактики серцево-судинних захворювань в клінічній практиці.
В рекомендаціях описані практичні аспекти дієтотерапії для ведення хворих з кардіоваскулярною патологією та осіб з різним ступенем ризику щодо розвитку серцево-судинних захворювань. Представлена оцінка індексу маси тіла, окружності талії та співвідношення талія/стегно у хворих з надлишковою масою тіла та ожирінням. Зображене наукове обґрунтування фізичної активності та її вплив на загальний та кардіоваскулярний ризик. Фізичне тренування має широкий спектр сприятливих ефектів, зокрема на атеросклероз, що веде до зниження загальної смертності на 20-25 %. Таким чином оцінка, консультування і підтримка в забезпеченні фізичної активності - суттєві задачі терапевтів, кардіологів та інших працівників охорони здоров'я, діяльність яких пов'язана з попередженням серцево-судинних захворювань.
Європейське товариство гіпертензії та Європейське товариство кардіологів.
Журнал "Внутрішня медицина" № 5, 2007 р.
Основні положення рекомендацій 2007 р. із ведення пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
Протягом певного періоду часу Європейське товариство гіпертензії (ESH) та Європейське товариство кардіологів (ESC) приймали рекомендації з ведення пацієнтів з артеріальною гіпертензією, розроблені Всесвітньою організацією охорони здоров'я та Міжнародним товариством гіпертензії, і лише в 2003 році опублікували власні рекомендації, враховуючи специфіку діагностики, оцінки кардіоваскулярного ризику і надання медичної допомоги в країнах Європи. Високо оцінюючи цей документ, експерти відмітили можливість його вдосконалення на обновленій доказовій базі, що і обумовило появу рекомендацій ESH/ESC 2007 р. Підкреслюється рекомендаційний (а не нормативний) характер розробок, їх освітня функція, а також різний рівень доказовості окремих положень, що обумовлено врахуванням даних і рандомізованих, і обсерваційних досліджень, і метааналізів, і критичних оглядів, а також думок експертів.
Рекомендації робочої групи з невідкладної кардіології Асоціації кардіологів України.
Український кардіологічний журнал 2007, додаток 1
Ведення хворих з гострими коронарними синдромами: гострі коронарні синдроми без стійкої елевації сегмента ST.
Гострий коронарний синдром (ГКС) - важлива проблема охорони здоров'я. Летальність протягом 6 міс. унаслідок ГКС без елевації сегмента ST за даними Euro Heart Survey та реєстру GRACE становить 12 %. Проте результати останніх досліджень свідчать про можливість поліпшення короткострокового та тривалого прогнозу при застосуванні клінічної стратегії, яка включає ретельну стратифікацію ризику в поєднанні з використанням сучасних терапевтичних засобів та процедур реваскуляризації у відібраної групи хворих.
Ці рекомендації стосуються ведення пацієнтів з підозрою на ГКС без стійкої елевації сегмента ST. Ведення пацієнтів із стійкою елевацією сегмента ST розглядається у рекомендаціях Асоціації кардіологів України з лікування гострого інфаркту міокарда. Представлені рекомендації розроблено на базі рекомендацій Європейського товариства кардіологів, але з урахуванням реальної клінічної практики в Україні.
Рекомендації засновані на доказах, отриманих у багатьох клінічних дослідженнях, і враховують сучасні знання про ГКС. Ці дослідження проводили у відібраних популяціях пацієнтів з певними клінічними характеристиками, які не завжди відображають реальну клінічну практику лікаря.
|
