Home Contact
Асоцiацiя кардiологiв України, Український кардiологiчний журнал,
за підтримки ННЦ "Iнститут кардiологiї iменi академiка М.Д. Стражеска" АМН України
PubMed    Medscape
УКРАЇНСЬКИЙ
КАРДІОЛОГІЧНЙ ЖУРНАЛ
МЕНЮ

ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ

ЗАРЕЄСТРОВАНІ КОРИСТУВАЧІ
Ім'я користувача
Пароль
Забули ім'я користувача або пароль?
Зареєструватись


РОЗСИЛКА НОВИН



Farkos

Кафедра кардіології та функціональної діагностики Національної медичної академії післядипломної освітиім. П.Л. Шупика


ІСТОРІЯ КАФЕДРИ КАРДІОЛОГІЇ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ КМАПО ім. П.Л.ШУПИКА
Ідея створення бази для підвищення кваліфікації лікарів в Українському інституті клінічної медицини належить академіку Миколі Дмитровичу Стражеско – засновнику і першому директору цього інститу­ту. Кафедра терапії-ІІ Київського інституту удосконалення лікарів вперше була відкрита в 1938 р. Вона проіснувала до 1941 р., тобто до початку Великої Вітчизняної війни.
У 1949 р. виникла необхідність у повторному створенні кафедри те­рапії. Організувати і очолити кафедру Вчена Рада Київського інституту удосконалення лікарів доручила учню академіка М.Д. Стражеска, доктору медичних наук, професору Міхньову Анатолію Львовичу. Заслужений діяч науки, професор А.Л. Міхньов керував кафедрою з 1949 р. до 1970 р. (до своєї смерті 3 жовтня 1970 р.).
На кафедрі почали працювати доцентами та асистентами такі видатні вчені, як Д.Ф.Чеботарьов (в подальшому дійсний член АМН СРСР, ди­ректор НДІ геронтології АМН СРСР), проф. Д.Н. Яновський, проф. І.М. Ганджа, проф. М.С. Говорова, проф. М.С. Заноздра, проф. В.П. Безуглий. Із 1954 р. склад кафедри змінився, пішли самостійно очолювати відділи або в докторантуру Д.Ф.Чеботарьов, І.М. Ганджа, М.С. Говорова, М.С. Заноздра, В.П. Безуглий. На кафедру прийшли: ас. В.В.Гомоляко (до 1968 р.), доц. Г.І. Вознесенська (до 1975 р.), доц. В.А. Пилипенко (до 1982 р.), із 1956 р. - ас. В.С. Малиновська (до 1985 р.), із 1968 р. - доц. Г.А. Драверт (до 1988 р.). В різний час на кафедрі працювали доцент В. І. Вінничук (із 1966 до 1983 р.), ас. Г.Д. Плиска (із 1960 до 1966 р.), І.А. Хомазюк (із 1960 до 1969 р.), А.І. Лещенко (із 1974 до 1978 р.).
У 1952 р. після смерті акад. М.Д. Стражеска керівництво науково-клінічною школою його учнів та Інститутом клінічної медицини перейшли до А.Л.Міхньова. Він підготував 15 докторів і 22 кандидата медичних наук.
А.Л.Міхньов був головою правління Українського товариства тера­певтів і
товариства терапевтів м. Києва, був членом президії Всесоюзного товариства
кардіологів, членом комісії з кардіології АМН СРСР. За наукові, клінічні,
організаційні та громадські заслуги Л.А.Міхньову було присуджене звання "Заслужений діяч науки". Він був нагороджений орденами "Леніна", "Червоної Зірки", двічі - орденом "Знак пошани".
Під час Великої Вітчизняної війни багато співробітників кафедри працювали в госпіталях, брали участь в бойових діях на фронтах або в партизанському русі, за що отримали державні нагороди. Це професори А.Л. Міхньов, В.А. Пилипенко, викладачі В.В.Гомоляко, Г.І.Вознесенська, А.І. Лещенко, Г.А.Плиска, Г.А.Драверт, В.С.Малиновська. У 1969 р. кафедра терапії-ІІ була трансформована в кафедру кардіології. У 1971 р. після смерті проф. А.Л. Міхнева кафедру очолила д.м.н., професор В.А.Пилипенко (1971-1982); пізніше кафедру очолювали доц. Г.А. Дра­верт (1982), доц.В.І. Винничук (1983) і ас. В.С. Малиновська (1983-1985).
З 1985 р. кафедру очолює член-кореспондент НАН і АМН України, Заслужений діяч науки та техніки України, д.м.н., професор Бобров Во­лодимир Олексійович. З січня 1993 року кафедра кардіології змінила назву на кафедру кардіо­логії та функціональної діагностики у зв'язку із злиттям з кафедрою функціональної діагностики.
На кафедрі працювали професори М.К. Фуркало (1979-1999), який очолював кафедру функціональної діагностики з 1979 по 1993 рр.,  Стаднюк Л.А. (1991-2001), доценти Олександрова Л.О., Білинський Є.О., Безюк М.М.
Професор М.К.Фуркало - Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, колишній Голова Київського наукового кардіо­логічного товариства. Під його керівництвом було підготовлено 6 док­торів мед. наук та 34 кандидати мед. наук, наукових праць - 320.
У наш час на кафедрі працюють професор, д.м.н. О.Й.Жарінов, доценти, кандидати мед. наук: І.В. Дави­дова, Н.О. Шликова, В.О. Куць, М.М.Долженко, С.М. Мимренко, В.І. Зайцева, Н.В.Тхор. При кафедрі працює проблемна лабораторія з ангіографічних та електрофізіологічних досліджень, в якій працюють д.м.н. О.Г. Білоножко, д.м.н. О.В. Боброва і с.н.с. А.П. Степаненко. Докторантами, аспірантами і прикріпленими здобувачами кафедри на початок 2003 року виконуються дві докторські і сім кандидатських дисертацій, теми яких затверджені на засіданнях вчених рад КМАПО ім. П.Л. Шупика.
Кафедра проводить цикли спеціалізації з кардіології та функціо­нальної діагностики, тематичного удосконалення: "Актуальні пи­тання клінічної аритмології", “Актуальні питання клінічної фармакології в кардіології", "Клініко-функціональна діагностика захворювань серцево-судинної системи", тематичного удосконалення для професорсько-викладацького складу та головних спеціалістів, передатестаційні цикли “Клінічна кардіологія” і “Функціональна діагностика”,
За час існування кафедри співробітниками написано 63 монографії, 39 учбових посібників, 1453 наукових праць, 86 методичних рекомендацій, 40 інформаційних листків, подано 57 раціоналізаторських пропозицій, 34 авторських свідоцтв і 9 пріоритетних свідоцтв на відкрит­тя. Вони виступали з науковими доповідями на багатьох міжнародних і національних з'їздах. На кафедрі підготовлено та захищено 116 док­торських і 234 кандидатських дисертацій.
Із 1949 р. на кафедрі пройшли підготовку на циклах спеціалізації і тематичного удосконалення більше ніж 10000 лікарів-слухачів, 106 вітчизняних та 27 іноземних клінічних ординаторів.
Завідуючий кафедрою проф. В.О.Бобров має почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України" (1990 р.), в 1991 р. обраний членом-кореспондентом НАН України, в 1993 році - чл.-кор. АМН України, а в 1995 році - академіком Академії наук Вищої школи. У 1994 р. йому присуджено премію ім. М.Д.Стражеска НАН України. У 1994-1995 роках В.О.Бобров працював на посаді Міністра охорони здоров’я України, у 1989-1998 роках – директора Інституту кардіології ім. М.Д.Стражеска. Професор В.О.Бобров є членом Вченої Ради КМАПО ім. П.Л. Шупика та Ради терапевтичного факультету, членом президії правління Українського товариства кардіологів, членом редколегії "Українського кардіологічного журналу", часописів "Лікувальна справа", "Медичний реферативний журнал", "Архив клинической и зкспериментальной медициньї", "Журнал фундаментальной и клинической медициньї", членом редакційної ради російських журналів "Кардиология" і "Терапевтический архив". У вересні 1993 року, завдяки особистій великій організаційній ро­боті В.О.Боброва як тодішнього Голови правління Українського наукового товариства кардіологів, воно було прийняте у повноправні члени Європейського товариства кардіологів. Професор В.О.Бобров є дійсним членом Європейського товариства кардіологів (F.E.S.C.), дійсним членом Ради з клінічної кардіології Амери­канської кардіологічної асоціації, академіком Міжнародної академії інформатики при ЮНЕСКО.
Професор Бобров В.О. є автором більш як 850 наукових праць (понад 200 надруковані за кордоном), 30 монографій, учбових програм і посібників з післядипломного навчання лікарів-терапевтів і кардіологів. Має 17 патентів на винаходи. Очолив і розвиває школу кардіологів. Під його керівництвом підготовлено 32 д.м.н. та 78 к.м.н.
Професор кафедри, д.м.н. О. Й. Жарінов – відповідальний секретар , науковий редактор "Медицина світу", член спеціалізованої ради з захисту докторських дисертацій Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України. Підготував 4 кандидатів медичних наук, під його керівництвом виконуються ще 3 кандидатські дисертації.


ЯК ВИ ВВАЖАЄТЕ?
Яким джерелам ви надаєте перевагу для отримання нової інформації по кардіології впродовж останніх років?
Інтернет-ресурси
Журнали та газети
Спілкування з колегами
Матеріали фармакологічних фірм
Доповіді під час конференцій, форумів, конгресів
Інше
 

ПОДІЇ






Медична інформаційна система Доктор Елекс
допоможе автоматизувати клінічні
та адміністративні процеси
та забезпечить обмін інформацією
між усіма ланками установи.