Будова серцево-судинної системи

Для того, щоб зрозуміти сутність і причини інфаркту міокарда, потрібно, перш за все, знати будову і функцію серця та судин. Саме про це ми поговоримо в даному розділі.

Серце – це порожнистий орган, що забезпечує рух крові судинами людського тіла (рис.1). Воно складається з трьох шарів і оточене навколосерцевою сумкою (перикардом). Зовнішній шар – епікард, є відносно тонким і покриває серцевий м’яз ззовні. Найбільшим шаром є міокард – власне серцевий м’яз. Саме він забезпечує скорочення серця. Ендокард – внутрішній шар серця, який вистеляє його порожнини і утворює клапани, функція яких буде розглянута нижче. 

В серці є чотири порожнини, які прийнято називати камерами. Це – два передсердя (ліве та праве) і два шлуночки (лівий та правий). Передсердя розділені міжпередсердною перегородкою, а шлуночки – міжшлуночковою.

 Серце об’єднує два кола кровообігу (велике і мале), які забезпечують кровоплин у нашому організмі (рис.2). Велике коло починається в лівому шлуночку. Після його скорочення кров, збагачена киснем, потрапляє в аорту – найбільшу судину людського тіла. Згодом вона розтікається по дрібніших судинах і попадає в кожний орган. Там кров віддає кисень та інші поживні речовини, а забирає непотрібні продукти, зокрема вуглекислий газ. Після цього кров збирається у вени і повертається до серця, а саме до правого передсердя, де й закінчується велике коло кровообігу. З правого передсердя (після його скорочення) через тристулковий клапан кров потрапляє до правого шлуночка, де й розпочинається мале коло кровообігу. Кров починає по ньому свій рух після скорочення правого шлуночка. Звідти вона тече в легеневі артерії та легені. Саме там кров знову збагачується киснем і віддає накопичений вуглекислий газ. Після цього вона по легеневих венах попадає у ліве передсердя. Там і закінчується мале коло кровообігу. Після скорочення лівого передсердя кров потрапляє у лівий шлуночок.

Важливо зрозуміти, що таке серцевий цикл. Він складається з систоли (скорочення) та діастоли (розслаблення) серця і триває в середньому 0,8 секунди. За частоти серцевих скорочень 70 за одну хвилину, діастола триває 0,4 секунди, систола передсердь - 0,1 секунди, а систола шлуночків 0,3 секунди. Під час діастоли відбувається кровообіг в товщі серцевого м’яза. Варто наголосити на тому, що при збільшенні частоти серцевих скорочень тривалість кровопостачання серцевого м’яза зменшується.

Важливими структурами в серці є клапани, які створюють перешкоду для зворотного плину крові. В серці людини є чотири клапани:

1. Мітральний клапан – розташований між лівими передсердям і шлуночком. Він не допускає повернення крові з шлуночка в передсердя під час систоли шлуночків.

2. Трикуспідальний клапан – розташований між правим передсердям та шлуночком і виконує подібну функцію.

3. Аортальний клапан – розташований між лівим шлуночком та аортою і перешкоджає поверненню крові у серце з аорти під час діастоли.

4. Клапан легеневого стовбура – розташований між правим шлуночком та легеневим стовбуром, не допускає повернення крові з легеневого стовбура в шлуночок під час діастоли. 

Для того, щоб забезпечити потребу нашого організму в кисні та поживних речовинах, серце повинно скорочуватися у спокої до 60-80 разів за 1 хвилину, щоб перекачати близько 5 літрів крові. У разі фізичного чи психічного навантаження зростає потреба організму в поживних речовинах і серцю доводиться працювати ще швидше і з більшим навантаженням.

Отже наше серце виконує дуже важку роботу і тому для нього надзвичайно важливим є безперебійне і повноцінне кровопостачання. Якраз за це відповідають вінцеві (коронарні) артерії, які забезпечують кровопостачання серцевого м’яза. Таким чином, добрий стан і нормальна прохідність цих судин - обов’язкова умова для безперебійної роботи серця. Стан судин визначає тривалість життя людини. Якщо вінцеві артерії звужені і не забезпечують достатнього кровопостачання серцевого м’яза, то виникають загрудинні болі – стенокардія. У разі їх перекриття і припинення кровообігу є загроза розвитку інфаркту міокарда, або раптової смерті.