Артеріальна гіпертензія
Рекомендації Української Асоціації Кардіологів, 2008 р.
Профілактика та лікування артеріальної гіпертензії.
Посібник до Національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії. Четверте видання, виправлене і доповнене.
В.М. Коваленко Український кардіологічний журнал 3/2003
Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, м. Київ
Доказова медицина: сучасна реальність і стратегія втілення основних напрямків у кардіології
Ключові слова: доказова медицина, хвороби органів кровообігу
Активне втілення нових технологій лікування і глибокий аналіз ефективності та безпечності лікарських втручань в організм хворого із серцево-судинною патологією є важливими характеристиками сучасної кардіології. Результатами такої діяльності є забезпечення належної якості життя, суттєве збільшення його тривалості та зменшення смертності внаслідок серцево-судинних захворювань в економічно розвинених країнах. Велику роль у цьому відіграло втілення у клінічну практику доказової медицини (evidence-based medicine). Цей термін, запропонований у 1990 p. канадськими вченими (університет Мак Мастера, Торонто, Канада), визначає розділ практичної медицини, який базується на доказах і включає пошук, порівняння, підсумок та використання отриманих доказів в інтересах хворих. Доказова медицина передбачає ретельне, обґрунтоване, виважене використання найкращих сучасних досягнень для лікування кожного пацієнта.
Ю.М. Сіренко Проблемна стаття
Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, м. Київ
Медикаментозна профілактика інсульту у хворих на артеріальну гіпертензію
Ключові слова: профілактика інсульту, артеріальна гіпертензія
Інсульт залишається однією з трьох провідних причин смертності в розвинених країнах світу. Усвідомлення важливості проблеми інсульту підкреслює девіз Американської асоціації серця. «Боротьба з хворобами серця та інсультом» (Fighting Heart Disease and Stroke) [27]. На жаль, протягом останнього десятиліття в Україні захворюваність на інсульт та смертність від нього достовірно зросли [1, 2]. Щороку виявляється близько 150 тисяч нових випадків інсульту, приблизно половина з яких закінчується смертю пацієнта протягом року. Традиційно в нашій країні більшу увагу проблемі інсульту приділяли за нозологічним принципом спеціалісти з неврології. Дослідження останніх років довели, що фактори ризику виникнення інсульту переважно складають сферу інтересу спеціаліста кардіолога, і його участь у первинній та вторинній профілактиці інсульту повинна бути ключовою [14, 27, 34]. Осмислення цього постулату повинно стати одним із важливих завдань вітчизняної кардіології та профілактичної медицини.
В.О. Бобров, О.Й. Жарінов, В.І. Боброва Лекції
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика
Первинна профілактика інсульту у хворих з артеріальною гіпертензією
Ключові слова: профілактика інсульту, артеріальна гіпертензія
Інсульт . одне з найтяжчих незворотних ускладнень артеріальної гіпертензії (АГ). З 60-х років ХХ століття, коли були здійснені перші контрольовані дослідження ефективності антигіпертензивних засобів, добре відомо, що стійке досягнення цільових показників артеріального тиску (АТ) дозволяє значно зменшити ймовірність різноманітних ускладнень, захворюваність і смертність хворих з АГ. Причому особливо вагомими є можливості запобігання інсульту. Дотепер залишається чимало дискусійних питань щодо доцільності зниження АТ у пацієнтів літнього віку з атеросклеротичним ураженням церебральних артерій і після перенесеного інсульту, оскільки антигіпертензивна терапія нерідко супроводжується у них погіршенням кровопостачання життєво важливих органів та різноманітними побічними ефектами. Проведені останнім часом епідеміологічні та рандомізовані клінічні дослідження дозволили розробити індивідуалізовану та популяційну стратегії запобігання інсульту, з.ясувати ефективність засобів лікування АГ у первинній профілактиці серцево- і церебросудинних захворювань (СЦСЗ), істотно вдосконалити тактику добору антигіпертензивних препаратів при АГ, ускладненій ураженням судин головного мозку, уточнити цільові рівні АТ у цієї категорії пацієнтів.
Ю.М. Сіренко Лекція
Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, м. Київ
Лікування гіпертензивних кризів
Ключові слова: артеріальна гіпертензіяб гіпертензивний криз
Гіпертензивний криз (ГК) . це гострий, значний підйом артеріального тиску (АТ), що супроводжується клінічною симптоматикою ураження органів-мішеней, вторинною стосовно гіпертензії. Головною особливістю кризу є підвищення АТ, звичайно систолічного . на 20-100, а діастолічного . на 10-50 мм рт. ст. Однак прямої залежності між рівнем АТ і тяжкістю кризу встановити не вдається. Очевидно, що для формування клінічної картини кризу, крім провідного фактора . підвищенняАТ, мають не менше значення й інші патогенетичні механізми . ступінь порушення мозкового, коронарного і ниркового кровообігу, водно-електролітного обміну, розвитку набряку мозку й інші. Терміну «гіпертензивний криз» у нашій країні довго відповідав термін «гіпертонічний криз», але його варто вважати менш вдалим, оскільки він не відображає суті стану - підвищення АТ. ГК часто називають квінтесенцією гіпертензії.
В.О. Бобров, О.Й. Жарінов Проблемна стаття
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ
Cтандарти лікування артеріальної гіпертензії на основі досягнень "доказової медицини": узгоджені та суперечливі позиції
Ключові слова: лікування артеріальної гіпертензії
захворювань, якого досягли розвинені країни світу протягом останніх двох-трьох десятиліть, значною мірою завдячує більш адекватному виявленню і лікуванню артеріальної гіпертензії (АГ) . найпоширенішого хронічного неінфекційного захворювання людства. Визначальним фактором швидкої еволюції ведення хворих з АГ у другій половині XX століття стало домінування принципів доказової медицини. Обгрунтуванням для впровадження нових діагностичних та лікувальних підходів стали результати обстежень та контрольованої оцінки результатів лікування у тисяч, десятків тисяч пацієнтів. Спочатку в популяційних обстеженнях з.ясували негативні наслідки стійкої АГ: ураження органів-мішеней, незворотні ускладнення та погіршання прогнозу виживання. Згодом були розроблені досконалі діагностичні методи, які поліпшили практику вимірювання та оцінки добових коливань артеріального тиску (АТ), дали змогу встановити клініко-інструментальні та лабораторні маркери тяжкості АГ. Водночас у рандомізованих клінічних дослідженнях довели позитивний вплив зниження та нормалізації рівня АТ для більш сприятливого перебігу захворювання та виживання хворих. Зміни критеріїв оцінки результатів лікування АГ дали поштовх для розробки та впровадження медикаментозних засобів, які характеризуються ефективним та стійким зниженням рівня АТ і мають якомога менше побічного впливу. Їх позначили терміном «препарати першого вибору», підкреслюючи, що доцільність починати тривалу антигіпертензивну терапію саме з цих груп ліків.
Ю.М. Сіренко, В.М. Рековець, О.С. Гур'єва Український кардіологічний журнал 5/2002
Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, м. Київ, Обласний кардіологічний диспансер, м. Чернігів
Артеріальна гіпертензія: сучасні аспекти контролю антигіпертензивної терапії (частина 1)
Ключові слова: артеріальна гіпертензія, визначення артеріального тиску, контроль антигіпертензивної дії лікарських засобів
Артеріальна гіпертензія (АГ) . одне із найбільш розповсюджених хронічних захворювань людини. За даними популяційних досліджень, майже у 15. 20% дорослого населення України виявляють підвищення артеріального тиску (АТ), у осіб похилого віку поширеність АГ становить 30.40%. Підвищення АТ є основним фактором ризику захворюваності та смертності від інсульту, ішемічної хвороби серця (ІХС), серцевої недостатності (СН) та хронічної ниркової недостатності, що зумовлює значні медичні й соціальні проблеми та великі економічні витрати. Аргументи щодо важливості нормалізації АТ можна знайти, виходячи навіть з пояснення на фізико-механічному рівні: триваліший період нормальної роботи судин і серця спостерігають при меншому перевантаженні.
Ю.М. Сіренко, В.М. Рековець Український кардіологічний журнал 6/2002
Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, м. Київ, Обласний кардіологічний диспансер, м. Чернігів
Артеріальна гіпертензія: сучасні аспекти контролю антигіпертензивної терапії (частина 2)
Ключові слова: артеріальна гіпертензія, визначення артеріального тиску, контроль антигіпертензивної дії лікарських засобів, моніторинг артеріального тиску
Впровадження методу амбулаторного добового моніторування (АДМ) артеріального тиску (АТ) визначило новий етап у діагностиці, лікуванні та профілактиці артеріальної гіпертензії (АГ) [73], переглянуте трактування самого поняття норми для АТ, розширилися уявлення про патологічні стани, за яких він підвищується. Крім розв.язання проблеми, чи є визначений АТ в межах нормальних величин, лікарі та науковці отримали можливість оцінювати додаткові дані, що стали доступними під час аналізу динаміки АТ.
Ю.М. Сіренко Український кардіологічний журнал 2002 № 6 (додаток)
Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, м. Київ
Лікування артеріальної гіпертензії при ураженні нирок: роль інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту
Ключові слова: артеріальна гіпертензія, ураження нирок, інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту
На початку ХІХ століття англійський лікар R. Bright описав взаємозв.язок захворювань нирок з розвитком серцево-судинних ускладнень та смертністю у таких пацієнтів. Цей момент можна вважати відправним у дослідженні ролі ураження нирок при артеріальній гіпертензії (АГ). У 30.50-ті роки ХХ ст. колективи дослідників під керівництвом H. Goldblatt, F. Gross та інші розпочали дослідження біохімії ренiн-ангiотензинової системи (РАС) [3, 63]. Це сприяло накопиченню даних про нормальну та патологічну фізiологiю серцево-судинної системи, патогенез АГ та її ускладнень. Одержані за останнє десятиріччя факти дозволили кардинально змінити наші уявлення про ці процеси, а також розробити принципово нові класи ефективних лікарських засобів.
Е.П. Свищенко Український кардіологічний журнал 2002 № 6 (додаток)
Институт кардиологии им. Н.Д. Стражеско АМН Украины, г. Киев
Применение ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента в лечении артериальной гипертензии
Ключові слова: артериальная гипертензия, антигипертензивная терапия, ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента, инсульт
Ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента (АПФ) играют важную роль в лечении сердечно-сосудистых заболеваний. Они являются препаратами первого ряда в лечении артериальной гипертензии (АГ), сердечной недостаточности, диабетической нефропатии. В международных исследованиях, результаты которых опубликованы в 1999.2002 гг., продемонстрировано, что препараты этой группы уменьшают частоту осложнений АГ так же эффективно, как диуретики и .-адреноблокаторы, способность которых улучшать прогноз АГ доказана в многочисленных исследованиях еще 10.20 лет назад.
Б.Н. Маньковский Український кардіологічний журнал 2002 № 6 (додаток)
Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко АМН Украины, г. Киев
Защита органов-мишеней с помощью ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента при сахарном диабете
Ключові слова: сахарный диабет, осложнения диабета, диабетические ангиопатии, ретинопатия, нефропатия, сердечно-сосудистые заболевания, антигипертензивная терапия, ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента
Сахарный диабет ведет к развитию тяжелых, инвалидизирующих осложнений, в основе формирования которых, прежде всего, лежит поражение сосудов различного калибра - как капилляров и мелких артерий (диабетическая микроангиопатия), так и сосудов среднего и крупного калибра (диабетическая макроангиопатия, представляющая собой более агрессивно протекающий атеросклеротический процесс). Основными органами-мишенями, которые чаще всего поражаются при сахарном диабете, являются: 1) глазное дно (в результате его поражения развивается диабетическая ретинопатия, представляющая собой основную причину слепоты в современном обществе), 2) сосуды клубочков почек (формирующаяся при этом диабетическая нефропатия, ведущая к развитию хронической почечной недостаточности, является основной причиной смертности у лиц с сахарным диабетом I типа), 3) магистральные сосуды - венечные сосуды сердца, артерии, участвующие в кровоснабжении головного мозга, и периферические сосуды. Атеросклеротическое поражение сосудов увеличивает частоту возникновения сердечно-сосудистых заболеваний, смертность от которых у пациентов с диабетом в 2.3 раза превышает аналогичный показатель у лиц, не страдающих этим заболеванием.
О.Й. Жарінов, О.Б. Децик, О.М. Рогуцька Український кардіологічний журнал 3/2005
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України
Ефективність застосування амлодипіну в амбулаторному лікуванні есенціальної гіпертензії: відкрите оглядове дослідження
Ключові слова: артеріальна гіпертензія, амбулаторне лікування, амлодипін
Однією з найбільших перешкод для підвищення ефективності лікування хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) в Україні є розрив між існуючими терапевтичними стандартами та практикою їх реального впровадження. За даними вітчизняних епідеміологічних досліджень, лише у 12,8 % пацієнтів з АГ досягаються цільові показники артеріального тиску (АТ) [2]. Важлива передумова для покращання контролю рівня АТ . це підвищення якості амбулаторного лікування хворих з АГ, забезпечення послідовності надання допомоги лікарями стаціонарів і поліклінік, кардіологами, терапевтами і лікарями загальної практики. З огляду на це, доцільним є узагальнення існуючого досвіду антигіпертензивної терапії, визначення предикторів її ефективності у хворих різних категорій, порівняння цього досвіду та існуючих терапевтичних стандартів.
Ю.Н. Сиренко, О.Л. Рековец, Г.В. Дзяк, О.Я. Бабак, А.И. Дядык, А.Э. Багрий, С.Н. Поливода, С.А. Андриевская, А.А. Черепок, Ю.С. Рудык, А.А. Ханюков, О.В. Говорова, О.А. Приколота Український кардіологічний журнал 6/2005
Группа многоцентрового исследования "ФАУСТ"
Антигипертензивная эффективность фелодипина у больных с мягкой и умеренной артериальной гипертензией (результаты многоцентрового исследования "ФАУСТ")
Ключові слова: артериальная гипертензия, степень мягкая, умеренная, лечение, фелодипин
Лечение артериальной гипертензии (АГ) - одна из наиболее актуальных проблем современной кардиологии. Это связано с высокой распространенностью АГ в Украине, а также с большим количеством ее осложнений. В качестве антигипертензивных препаратов первой линии широко используют антагонисты кальция длительного действия дигидропиридинового ряда. Полученные результаты исследований HOT, INSIGHT, ALLHAT, INVEST укрепили позиции этих препаратов в качестве средств первой линии для лечения АГ. По результатам исследований Syst-Eur, STOP-2, NORDIL, Syst-China, STONE, лечение с помощью антагонистов кальция уменьшает сердечно-сосудистую заболеваемость и смертность у пациентов с АГ, включая тех, кто перенес инфаркт миокарда. Также отмечают эффективность и безопасность этих препаратов. Имеются данные об уменьшении прогрессирования когнитивных расстройств, связанных с возрастом, или сосудистого генеза (например, болезнь Альцгеймера) на фоне лечения антагонистами кальция.
А.Э. Багрий, М.В. Хоменко, В.Г. Яковенко Український кардіологічний журнал 4/2006
Донецкий государственный медицинский университет им. М. Горького
Лечение артериальной гипертензии: результаты открытого исследования ПРОЛОНГЕР-2*
Ключові слова: артериальная гипертензия, лечение, бета-адренергические блокаторы, метопролол ретард
Бета-адренергические блокаторы (.-АБ) в действующих сейчас рекомендациях по лечению артериальной гипертензии (АГ) рассматривают в качестве одной из групп антигипертензивных средств «первой линии». Результаты недавних исследований LIFE и ASCOT-BPLA, а также известный метаанализ B. Carlberg и соавторов послужили основанием для некоторых сомнений по поводу места .-АБ в лечении неосложненной АГ. Следует принять во внимание, что эти сомнения могут касаться лишь атенолола, поскольку именно он в вышеназванных исследованиях и метаанализе отчетливо проигрывал препаратам сравнения во влиянии на прогноз у больных с АГ. Другие .-АБ в полной мере удерживают позицию ведущих антигипертензивных лекарственных средств. Широко применяется в лечении АГ .-АБ метопролол . прекрасно изученный кардиоселективный липофильный препарат без внутренней симпатомиметической активности, обладающий доказанными в крупных исследованиях благоприятными эффектами на сердечно-сосудистый прогноз. Препараты метопролола (как короткодействующие, так и . в последнее время все чаще . пролонгированного действия) активно используют в лечении как неосложненной эссенциальной АГ, так и при сочетании АГ с различными сопутствующими состояниями, а также при симптоматических АГ.
Ю.Н. Сиренко, О.Л. Рековец, С.Ю. Савицкий Український кардіологічний журнал 4/2006
Национальный научный центр "Институт кардиологии им. Н.Д. Стражеско" АМН Украины, г. Киев
Влияние антигипертензивных препаратов различных классов на состояние инсулинорезистентности у пациентов с артериальной гипертензией в сочетании с метаболическим синдромом
Ключові слова: артериальная гипертензия, метаболический синдром, НОМА, инсулинорезистентность
По данным эпидемиологических исследований артериальная гипертензия (АГ) в 50 % случаев сопровождается нарушениями метаболизма углеводов и липидов, в большинстве случаев определяемым как метаболический синдром (МС). Согласно современным представлениям, под МС понимают сочетание ряда факторов риска развития и прогрессирования сердечно-сосудистых заболеваний, включая ожирение, нарушение толерантности к углеводам, дислипидемию, наличие провоспалительного и протромботического состояния. Наличие признаков МС свидетельствует об увеличении вероятности развития серьезных сердечнососудистых осложнений в 2.4 раза по сравнению со здоровой популяцией. Возрастание числа лиц с признаками МС в популяции индустриализованных стран, в том числе Украины, в последние годы заставляет более внимательно относиться к этой проблеме.
|
