Передові статті
Національний Конгрес Кардіологів, 2008 р.
Класифікації кардіоміопатій та міокардитів.
В даних класифікаціях враховані зміни, що запропоновані Американською асоціацією серця (ААС) та Європейським Товариством кардіологів (ЄТК).
В.М. Коваленко Український кардіологічний журнал 2/2003
Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, м. Київ
Кардіологія в Україні: вчора, сьогодні і в майбутньому (до 10-річчя Академії медичних наук України)
Історична довідка. Як самостійний розділ медичної науки кардіологія виділилася на початку минулого століття. Її розвиток тісно пов.язаний з новими методами дослідження. У 1903 р. голландський учений В. Ейнтховен відкрив метод електрокардіографії (ЕКГ). Вперше описана у 1909 р. В.П. Образцовим і М.Д. Стражеском клінічна картина коронарного тромбозу та інфаркту міокарда за допомогою методу ЕКГ знайшла чітку об'єктивізацію. Починаючи з 50-60-х років XX ст. діагностика гострого інфаркту міокарда і гострих коронарних синдромів (за теперішнім визначенням), як і раніше невідомих хвороб (наприклад, порушення ритму серця і провідності тощо), стала для широкого кола лікарів рутинною. У 1905 р. М.С. Коротков запропонував аускультативний метод вимірювання артеріального тиску, з цього часу розпочалося вивчення артеріальної гіпертензії. У 1904 р. F. Marchand запропонував термін «атеросклероз артерій», а вчення М.М. Анічкова про атеросклероз стало поштовхом для широкого клінічного і експериментального вивчення дуже розповсюдженого тепер захворювання. Катетеризація порожнин серця і судин, контрастна коронароангіографія, ультразвукові, радіонуклідні і магніторезонансні методи дослідження з комп'ютерним забезпеченням дають змогу вивчати патогенетичні механізми розвитку хвороб від макроскопічного до молекулярного рівнів.
В.Ф. Москаленко, В.М. Коваленко Український кардіологічний журнал 4/2002
Міністерство охорони здоров.я України, Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, м. Київ
Артеріальна гіпертензія: медично-соціальні результати і шляхи виконання Національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії
Ключові слова: артеріальна гіпертензія, Національна програма, медично-соціальні результати.
Артеріальна гіпертензія (АГ) є однією з найпоширеніших хвороб людини. За даними статистики, за 2001 р. частота виявлення АГ становила майже 20%, тобто вона діагностована у 8 400 330 дорослого населення. За останній рік поширеність АГ збільшилася на 9,9% і становить 20687,1 на 100 000 дорослого населення. Така ж тенденція відзначена в усіх областях України (табл. 1). Показники поширеності АГ по областях України досить різні (табл. 2). Необґрунтовано низький цей показник у Харківській області та АР Крим, що свідчить про недостатню увагу до активного виявлення АГ у цих регіонах.
В.М. Коваленко, Ю.М. Сіренко, А.П. Дорогой Український кардіологічний журнал 1/2005
Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, м. Київ
Реалізація Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні
Ключові слова: Програма, профілактика, лікування, артеріальна гіпертензія, мозкові інсульти, інфаркт міокарда, тривалість життя, смертність, диспансеризація
На початку 70-х років минулого століття в США на федеральному рівні були розроблені та проведені цілеспрямовані заходи щодо боротьби з артеріальною гіпертензією (АГ), які згодом дали феноменальні результати . смертність від мозкових інсультів за 20 років зменшилася вдвічі, від інфаркту міокарда на 40 %. Пізніше аналогічні програми були запроваджені в інших країнах. Так, в Японії смертність від інсультів скоротилася в чотири (!) рази, в ФРН . в 2 рази. Цілком очевидно, що успішна боротьба з АГ не тільки необхідна, а й реально можлива.
|
